Рішення № 43049906, 05.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2015 р.Справа № 916/5144/14

За позовом: Прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

про стягнення 79 014,03 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від прокурора: Врублевська О.О., посвідчення №028200 від 15.08.2014р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" 79 014,03 грн. збитків на користь Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2014р. позовну заяву (вх.№5301/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/5144/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання представника прокурора про продовження строку розгляду справи (вх.№2-982/15 від 23.02.2015р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 10.03.2015р.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'являвся, подав до суду заяви про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№304/15 від 12.01.2015р.), (вх.№4341/15 від 16.02.2015р.), які судом задоволені. Заявлені позовні вимоги прокурора підтримує згідно заяви від 16.02.2015р. (вх.№4341/15).

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.03.2015р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (вх.№9258/15 від 04.03.2015р.) повернуте на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, подав до суду відзив на позов (вх.№4036/15 від 12.02.2015р.), відповідно до якого заявлені прокурором позовні вимоги не визначає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників прокурора, суд встановив:

20 червня 2012р. між публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "ЕКСПРЕС-БАНК" (Продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов п.1.1. якого, Продавець за цим Договором, зобов'язується передати у власність за плату Покупцеві (продати), а Покупець зобов'язується прийняти у власність за плату (купити) нерухому майно - комплекс споруд "Фрунзівський молзавод", що знаходиться за адресою: Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Фрунзівка, вул. Заводська номер 11 (одинадцять), що розташований на земельних ділянка: площею 1,1504 - кадастровий номер 5125255100:02:001:0182 та площею 0,2793 га - кадастровий номер5125255100:02:001:0183 та належить Продавцеві на підставі Свідоцтва, виданого Фрунзівською державною нотаріальною конторою 27.04.2010 року за р.№529, право власності на яке зареєстровано Державним комунальним підприємством "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації" (надалі по тексту - ДКП "Фрунзівське БТІ") в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номер №1383209, про що зроблено відповідний запис №81 в реєстровій книзі №1 (далі за текстом - предмет договору), сплатити за нього ціну в сумі та на умовах визначених цим Договором та зареєструвати право власності на нього у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до п.10.3. Договору цей Договір набуває чинності з моменту внесення відомостей про його посвідчення до державного реєстру правочинів та повної проплати суми, зазначеної в п.3.1. цього Договору.

Даний правочин посвідчено приватним нотаріусом Крисюк Л.В. та зареєстровано 20.06.2012р. під номером 1105.

Надалі приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" зареєструвало право власності на об'єкт "Фрунзівський молзавод", що підтверджується свідоцтвом про дердавну реєстрацію від 22.06.2012р.

Листом від 23.08.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом №341, яким запропонував звернутись до Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області з метою укладання договору оренди землі та подальшої сплати орендної плати за землю.

Листом від 17.09.2012р. позивач вдруге звернувся до відповідача з листом №395, яким запропонував звернутись до Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області з метою укладання договору оренди землі та подальшої сплати орендної плати за землю.

Листом від 02.10.2012р. позивач втретє звернувся до відповідача з листом №415, яким запропонував звернутись до Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області з метою укладання договору оренди землі та подальшої сплати орендної плати за землю.

Рішенням Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області від 28.12.2012р. №464-VI затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку розмірів орендної плати для об'єктів промисловості, до яких відноситься комплекс споруд "Фрунзівський молзавод", визначений відсоток орендної плати в розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки.

Розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області "Про утворення районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" №400/А-2013 від 16.10.2013р. утворено районну комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Актом районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №2 від 08.01.2014р. встановлено, що земельна ділянка, яку використовує приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба", розташована за адресою: 66700, Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Фрунзівка, вул. Заводська, 11.

Площа земельної ділянки, яка використовується 1,4297 га.

Підстави для використання зазначеної земельної ділянки у приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" відсутні.

Розмір збитків, завданих власнику землі або землекористувачу у 2013р. становить

Розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області "Про затвердження акта районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" №04/А-2014 від 10.01.2014р. затверджено акт районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №2 від 08.01.2014р.

17.01.2014р. Фрунзівська селищна рада звернулась до відповідача з листом №7, яким повідомило останнього про розмір збитків за 2013р. за користування земельної ділянкою без належних правових підстав та необхідність здійснення оплати цих збитків.

Так як, відповідач оплату збитків не здійснив Фрунзівська селищна рада звернулась до прокурора Фрунзівського району старшого радника юстиції з клопотанням, яким просило прокурора вжити заходів представницького характеру по стягненню заборгованості приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба".

На думку прокурора Фрунзівського району Одеської області порушення приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" земельного законодавства спричинило державі в особі Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області матеріальні збитки, тому як до бюджету територіальної громади Фрунзівської селищної ради не поступила значна сума коштів, які б пішли б на благоустрій смт. Фрунзівка та соціальні виплати громадянам, чим завдано шкоди державним інтересам.

Вищенаведені обставини, на думку прокурора, є підставами для стягнення з відповідача збитків в судовому порядку, що й зумовило звернення прокурора до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 1 Земельного кодексу України визначає, що земля - основне національне багатство. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За приписами ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Крім того, суд зазначає, що власники земельних ділянок та землекористувачі, яким земельні ділянки надано у постійне користування, є платниками земельного податку, а орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності - платниками орендної плати за землю.

Стаття 9 Податкового кодексу України визначає, що, до загальнодержавних належать такі податки та збори, зокрема: 9.1.10. плата за землю.

У відповідності до п.14.1.147. Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, Податковий кодекс України не передбачає одночасної сплати як земельного податку так і орендних платежів.

Відповідно до приписів ст.12 Земельного кодексу України зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Частина 2 ст.83 Земельного кодексу України, передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 17 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 116 Земельного кодексу України вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст.224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Стаття 156 Земельного кодексу України визначає підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, зокрема: власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

При цьому, суд зазначає, що вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним.

Стаття 157 Земельного кодексу України встановлює порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, зокрема:

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, правовий аналіз ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 "Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", передбачає, що встановлений ними порядок визначення та відшкодування збитків стосується випадку правомірного їх заподіяння, в даному випадку зайняття земельної ділянки на законних підставах.

Крім того, п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. №14, від 17жовтня 2012р. №10, від 16 січня 2013р.№3, від 29 травня 2013р. №8, від 17 грудня 2013р. №13, від 10 липня 2014р. №6 встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Таким чином, за твердженням прокурора та позивача у даній справі протиправність поведінки відповідача полягає у використанні ним в порушення приписів Земельного кодексу України земельної ділянки за адресою: 66700, Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Фрунзівка, вул. Заводська, 11, без правовстановлюючих документів.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

При цьому, слід зазначити, що Фрунзівська селищна рада з моменту переходу до відповідача права власності на об'єкт "Фрунзівський молзавод", що знаходиться за адресою: 66700, Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Фрунзівка, вул. Заводська, 11, була позбавлена можливості передати земельну ділянку, розташовану під вказаною будівлею, будь-якій іншій особі, яка не є її власником, та отримувати за це відповідну плату.

Як встановлено судом, акт №2 про визначення збитків складений комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 08.01.2014р. затверджено розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області №04/А-2014 від 10.01.2014 р. "Про затвердження акта районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" №04/А-2014 від 10.01.2014р.

Вказаний акт та розпорядження у встановленому порядку не оскаржені та не визнанні незаконними.

За таких обставин, так як, позов подано про сплату збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку, і без сплати за її користування, висновок заступника прокурора про наявність правових підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Так як, судом встановлено, що відповідачем земельна ділянка використовується без оплати земельного податку, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача завданих позивачу збитків є обґрунтованими та у встановленому Господарським кодексом України порядку доведеними.

При цьому, суд також зазначає, що нарахування збитків було здійснено на підставі рішення Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області "Про затвердження результатів нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів Фрунзівської селищної ради", яке за своєю правовою природою є нормативно-правовим актом, що набув чинності під час розгляду справи судом, а саме з моменту його офіційного оприлюднення 28.02.2015р. в газеті "Новини Фрунзівщини".

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, на увагу суду не заслуговують зауваження представника відповідача щодо не здійснення приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба" підприємницької діяльності, у зв'язку з чим зобов'язання в частині плати земельного податку у нього відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про підприємництво"підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється

фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

За приписами ч.ч.1, 2 Закону України "Про підприємництво" підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

З врахуванням того, що незважаючи на те, чи здійснює відповідач підприємницьку діяльність, чи ні, на нього, як на землекористувача, законодавцем покладено обов'язок щодо плати земельного податку.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини судом встановлено відсутність в діях відповідача протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини, а тому, суд дійшов висновку щодо задоволення позову прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області в повному обсязі.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 827 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (66332, Одеська обл., Котовський район, с. Нестоїта, код ЄДРЮОФОП 32364516) на користь Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області (66700, Одеська обл., смт. Фрунзівка, вул. Комсомольська, 59, код ЄДРЮОФОП 0437882, р/р33219812700496, банк отримувача: УДКСУ в Одеській області м. Одеса, МФО №828011, код казначейства №37564760, код платежу 13 050200) збитків в розмірі 79 014 (сімдесят дев'ять тисяч чотирнадцять) грн. 03 коп.

3. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (66332, Одеська обл., Котовський район, с. Нестоїта, код ЄДРЮОФОП 32364516) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 березня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський