Постанова № 43049792, 02.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 911/1911/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиприватного малого підприємства "Іскра"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справігосподарського суду Київської області №911/1911/14за позовомприватного малого підприємства "Іскра"довідкритого акціонерного товариства "Макарівська Сільгоспхімія"про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю,представники сторін у судове засідання не з'явилися

У С Т А Н О В И В:

22.05.2014 приватне мале підприємство "Іскра" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Макарівська Сільгоспхімія" про визнання за позивачем права власності на рухоме майно - транспортний засіб - автомобіль марки САЗ-3507, 1987 року випуску, державний номерний знак 3958 КХМ, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Львівська, 24, за набувальною давністю.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди від 01.04.1994 не передав позивачу у власність орендоване майно, як то передбачено п. 5 договору, у зв'язку з чим просить визнати за ним право власності на рухоме майно за набувальною давністю.

05.08.2014 рішенням господарського суду Київської області (суддя Черногуз А.Ф), залишеним без змін 06.10.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Алданова С.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Коршун Н.М.) у позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі приватного малого підприємства "Іскра" посилалися на незаконність та необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, та такими, що винесені з порушенням вимог ст.ст. 42, 43, 84 та п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, тому просили скасувати рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

За приписами ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 01.04.1994 між Макарівським районним об'єднанням "Сільгоспхімія" (орендодавець) та Малим підприємством "Іскра" (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду автомашину САЗ-3507 державний номер 39-58 КХМ, номер шасі 1016805, номер двигуна 113751, рік випуску 1987, строк до кінця амортизації три роки. По закінченню амортизаційного терміну служби орендована автомашина переходить у власність орендаря (п. 5 договору). Договір укладено терміном на три роки, договір вступає в силу з моменту передачі автомобіля по акту приймання-передачі (п. 6 договору).

01.04.1994 актом приймання-передачі та актом технічного стану від 01.04.1994 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування обумовлену в п. 1 договору автомашину.

Звертаючись до суду з позовом, приватне мале підприємство "Іскра" зазначали, що протягом трьох років виплачували грошові кошти, а також шляхом поставки продукції обумовлену сторонами орендну плату, виконавши свої зобов'язання у повному обсязі, тому вважаючи, що відкрите акціонерне товариство "Макарівська сільгоспхімія" є правонаступником Макарівського районного виробничого об'єднання "Райсільгоспхімія" та Макарівського районного об'єднання "Сільгоспхімія" просили визнати за позивачем право власності на спірне майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що з копії технічного паспорту, що додана до позовної заяви, та картки обліку державного автомототранспорту, наданої Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Бородянського та Макарівського районів при УДАІ ГУМВС України в Київській області убачається, що власником транспортного засобу є Макарівське районне виробниче об'єднання "Райсільгоспхімія", в той час як в договорі оренди та акті приймання-передачі в якості орендодавця зазначено - Макарівське районне об'єднання "Сільгоспхімія". Крім того, на договорі та акті відсутня печатка відповідача, а на договорі, крім цього, відсутнє прізвище особи, що підписала договір.

За таких обставин коли, позивачем не було надано доказів правонаступництва відкритого акціонерного товариства "Макарівська сільгоспхімія", а з договору оренди неможливо встановити, що відкрите акціонерне товариство "Макарівська сільгоспхімія" є зобов'язаною особою, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові, і підстав для скасування чи зміни судових рішень попередніх інстанцій, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного малого підприємства "Іскра" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справі господарського суду Київської області №911/1911/14 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк