Постанова № 43049781, 02.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 923/1021/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційних скарг приватного підприємства "Нива В.Ш.", Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014у справі№923/1021/13 господарського суду Херсонської областіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_7доприватного підприємства "Нива В.Ш.", відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області,за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк",за участю відповідача-1 відповідача-2третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні 2)ОСОБА_6, 3)ОСОБА_5,про визнання дій по укладанню правочину купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд неправомірними, визнання недійсними результатів прилюдних торгівза участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8;

від відповідача 1 - Бойко В.В.;

від відповідача 2 - не з'явилися;

від третьої особи 1 - Ганага А.С.;

від третьої особи 2 - ОСОБА_11;

від третьої особи 3 - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

02.08.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними та визнання недійсними результатів прилюдних торгів щодо реалізації належного йому комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

23.09.2014 при новому розгляді справи, рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи відмову тим, що судом не встановлено порушень Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5.

09.12.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді: Ярош А.І. - головуючий, Журавльов О.О., Лисенко В.А.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 задоволено частково: визнано недійсними результати прилюдних торгів, проведені 17.07.2013 філією 22 ПП "Нива-В.Ш." за адресою м. Херсон, вул. Нафтовиків,15 оф. 419, оформлені протоколом №2213201 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_7. Визнано недійсним акт від 23.07.2013 про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прилюдні торги, проведені 17.07.2013 філією 22 ПП "Нива-В.Ш.", оформлені протоколом №2213201 слід визнати недійсними, оскільки порушення відповідачами вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна вплинули на результати торгів, при цьому були порушені права фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та заставодержателя - ПАТ "Укрсоцбанк".

У касаційних скаргах приватного підприємства "Нива В.Ш.", Головного управління юстиції у Херсонській області та ОСОБА_6 посилалися на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, також посилалися на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову від 09.12.2014 скасувати, провадження у справі припинити.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій установлено, 28.10.2008 рішенням Білозерського районного суду Херсонської області присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 289 667,00грн. збитків та 10 000,00грн. моральної шкоди.

30.06.2011, на виконання зазначеного рішення, державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно, що належить підприємцю ОСОБА_7 - нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельна ділянка загальною площею 0,8543га по АДРЕСА_1 у м. Херсон.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна несільськогосподарського призначення, проведену ПП ПКФ "Експерт" віл 18.08.2011, станом на 28.07.2011 ринкова вартість арештованого майна складає 4 243 394,00 грн.

Відповідно до договору іпотеки №02-23-Ф061054П-2135 від 26.12.2006, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ФОП ОСОБА_7, спірне майно є об'єктом іпотеки.

15.04.2013 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, за висновками якого вартість визначеного майна - 1 021 497,00грн.

Згідно протоколу від 17.07.2013 переможцем проведених прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що належить ОСОБА_7 став фізична особа ОСОБА_5, ціна продажу майна - 1 021 597,00грн.

Вважаючи, що визначене майно, яке і на даний час перебуває в іпотеці банку та під забороною відчуження, неправомірно було реалізовано на прилюдних торгах без дотримання вимог ЗУ "Про іпотеку", "Про виконавче провадження", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна позивач звернувся до суду з відповідними вимогами, які обґрунтовано задоволені апеляційним господарським судом виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 ЗУ „Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.54 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до ст. 43 ЗУ "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Відповідно до п.3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Мінюст від 27.10.1999р. №68/5, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N865/4158 (із змінами і доповненнями).

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку щодо недотримання спеціалізованою організацією процедури проведення прилюдних торгів та їх організацію, що відбулися без повідомлення банку як заставодержателя реалізованого майна, при цьому, заборгованість позивача перед банком не погашена внаслідок відчуження предмета застави на прилюдних торгах, які відбулися поза межами виконавчого провадження із звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому, виходячи з положень вищезазначених норм, суд апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, і підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції, за наведених у касаційних скаргах мотивів, судова колегія не вбачає.

Доводи заявників, викладені у касаційних скаргах не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги приватного підприємства "Нива В.Ш.", Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі №923/1021/13 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк