Ухвала суду № 43047858, 03.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2693/15

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "Райфайзен банк Аваль" до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області, про звільнення майна з арешту, треті особи - ОСОБА_3, "УкрСиббанк", Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції,

встановила:

04 вересня 2014 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2914 року, стосовно того, які саме постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області, підлягають скасуванню (а.с. 115-116).

24 жовтня 2014 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про уточнення заяви про роз'яснення рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2014 року (а.с. 139-141).

Заявник просив роз'яснити зазначене рішення, встановивши у його резолютивній частині наступне та зобов'язати:

- Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборонити на його відчуження ВП № 31111245 від 03.02.2011 року, № ВП № 31283591 від 03.02.2011 року, ВП № 39875020 від 25.09.2013 року та ВП № 31111245 від 02.07.2012 року щодо арешту та оголошення заборони на відчуження домоволодіння з надвірними спорудами загальною площею 40,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3;

- Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Одеської області скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження № 26086650 від 15.06.2011 року щодо арешту та оголошення заборони на відчуження домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 40,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3

- Звернутись у Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції і Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області з відповідними заявками, в порядку передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком Державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011 року № 703, до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про виключення запису про арешт нерухомого майна, а саме: домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 40,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву представник ОСОБА_3 мотивував тим, що на його звернення було відмовлено у виключенні запису про арешт нерухомого майна на зазначений об'єкт, оскільки згідно бази даних ЕДРВП відносно боржника ОСОБА_3 було відкрито декілька виконавчих проваджень. Однак, у судовому рішенні не зазначені які саме постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ, необхідно скасувати.

Сторони в судове засідання не з'явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року заява представника ОСОБА_3 була задоволена.

В апеляційній скарзі представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області просить вищезазначену ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2014 року, яке набрало законної сили, був задоволений у повному обсязі позов ПАТ "Райффайзен банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ "УкрСиббанк", Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту (а.с.106-108).

Звільнено з-під арешту заставне майно, а саме домоволодіння з надвірними спорудами загальною площею 40.6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області винести постанови про зняття арешту з майна та звернутися з відповідною заявою в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМ України від 22.06.2011р., №703, до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про виключення запису про арешт нерухомого майна, а саме домоволодіння з надвірними спорудами загальною площею 40.6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, листом Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15 липня 2014 року № 17613 було повідомлено, що відділ не має змоги зняти арешт із вказаного домоволодіння з надвірними спорудами, у зв'язку з тим, що згідно бази даних ЄДРВП відносно божника ОСОБА_3 було відкрито декілька виконавчих проваджень, а у рішенні суду від 26.02.2014 року, виданому Приморським районним судом м. Одеси, не зазначено, які саме постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ, необхідно скасувати (а.с.120).

Саме із зазначених підстав суд постановив оскаржувану ухвалу, з якою колегія суддів погоджується частково.

Так, у відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду, в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Одеської області винести постанову про знаття арешту з майна боржника, накладеного постановою в рамках ВП № 26086650 від 15.06.2011 року, виконано постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в Одеській області від 24 червня 2014 року, що підтверджується відповідною постановою (а.с.174).

Таким чином, у суду не було правових підстав роз'яснювати рішення суду в цій частині, оскільки на день роз'яснення рішення, воно вже було виконано.

Разом з тим, що стосується рішення суду, в частині зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винести постанови про зняття арешту з майна ОСОБА_3, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду в цій частині потребує роз'яснення, оскільки в іншому випадку, його виконання є фактично неможливим.

Як було зазначено вище, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2014 року Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції був зобов'язаний винести постанови про скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборонити на його відчуження, однак резолютивна частина рішення не містить вказівок на те, які постанови підлягають скасуванню.

Саме з цих підстав, роз'яснюючи рішення, суд першої інстанції вказав, що скасуванню підлягають наступні постанови: ВП № 31111245 від 03.02.2011 року, ВП № 31283591 від 03.02.2011 року, ВП № 31111245 від 02.07.2012 року та ВП № 39875020 від 25.09.2013 року, якими було накладено арешт та оголошення заборони на відчуження домоволодіння з надвірними спорудами загальною площею 40,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги з приводу того, що суд фактично змінив своє рішення, оскільки він не обговорював питання щодо того, які постанови про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна ОСОБА_3, підлягають скасуванню.

Так, як вбачається з мотивувальної частини рішення, суд обґрунтовував свої висновки саме необхідністю скасування постанов, винесених за виконавчими провадженнями: ВП № 31111245 від 03.02.2011 року, ВП № 31283591 від 03.02.2011 року, ВП № 31111245 від 02.07.2012 року та ВП № 39875020 від 25.09.2013 року, проте не зазначив цих постанов в резолютивній частині рішення.

Оскільки зазначені обставини перешкоджають виконанню судового рішення, що підтверджується вищевказаним листом Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15 липня 2014 року № 17613, то суд правомірно і у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства України, а також п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18 грудня 2009 року, постановив ухвалу про роз'яснення рішення.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала про роз'яснення рішення, в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Одеської області скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження, не відповідає зазначеним вимогам цивільно-процесуального законодавства, у зв'язку з чим зазначене підлягає виключенню із резолютивної частини ухвали.

В іншій частині ухвала суду є законною і обґрунтованою, доводи апеляційної скарги її не спростовують, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року про роз'яснення судового рішення змінити.

Виключити із резолютивної частини ухвали абзац четвертий наступного змісту:

"Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Одеської області скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження № 26086650 від 15.06.2011 року щодо арешту та оголошення заборони на відчуження домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 40,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3".

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко