Рішення № 43047463, 04.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/3680/15

Справа № 522/19511/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Порто-Франко» про стягнення вкладу

В С Т А Н О В И В:

Позивач в жовтні .2014р. звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Порто-Франко» про стягнення суми банківського вкладу № 490404170263003 від 30.07.2014р., у розмірі 16 000 долл США і що еквівалентно за курсом НБУ 191 803 грн.

Дана справа надійшла до провадження судді 20.10.14р після постановлення іншим суддею Приморського районного суду м.Одеси ухвали від 16.10.2014р. про роз'єднання

В обґрунтування позову зазначив, що 30.07.2014р. він з ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» уклав Договір №490404170263003 строкового банківського вкладу , предметом якого є відкриття депозитного рахунку в іноземній валюті на строк до 29.09.2014р. розміщення депозитного вкладу в сумі 16 000 долл США з виплатою 12% річних, сплата яких здійснюється щомісячно. Проте 07.10.2014 позивач звернувся др. Банку з вимогою видати кошти з депозитного рахунку, але Банк відмовився, не надавши відповіді.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду 09.12.2014р. заяву про розгляд справу у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи була повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомили.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України слухати справу у відсутності відповідача, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2014р. між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського вкладу № 490079250263003 «Морський» (а.с.6), відповідно до розділу І якого Банк відкриває вкладнику депозитний рахунок в іноземній валюті НОМЕР_2 в долл. на строк до 29.09.2014р., та вкладник вносить грошові кошти в іноземній валюті у сумі 16000 долл США(п.1.2.). За користування грошовими коштами Банк нараховує проценти по вкладу з розрахунку 12 % річних.

Відповідно до п.3.2.3. Банк має зобов'язаний видати готівкою вкладнику вклад з нарахуванням процентів по закінченню терміну дії договору, або за першою вимогою вкладника з дотриманням вимог п.2.2.1.,3.1.4.,3.1.5. договору.

внесення зазначених коштів на депозитний рахунком позивачем підтверджується квитанцією №336 від 30.07.2014р.(а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2014р. позивач звертався до ПАТ КБ «ПОРТО-ФРАНКО» з заявою про видачу банківського (а.с.8). Також судом встановлено, що позивач не отримав відповідь на своє звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах визначення договору банківського вкладу: банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Також судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2014 року N 610 «Про віднесення ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» до категорії неплатоспроможних» було віднесено Публічне акціонерне товариство АБ "ПОРТО-ФРАНКО" до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 вересня 2014 року N 103 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства АБ "ПОРТО-ФРАНКО" з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 29 вересня 2014 року по 29 грудня 2014 року . та призначено уповноваженою особою -ОСОБА_2.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АБ «ПОРТО - ФРАНКО», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 169 від 29.12.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у АБ «ПОРТО - ФРАНКО» до 29.01.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АБ «ПОРТО - ФРАНКО» ОСОБА_2 до 29.01.2015 включно. (публічна інформація).

Згідно з публікації тимчасової адміністрації Банка У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 30.01.2015 рішення № 19 про початок ліквідації АБ «ПОРТО-ФРАНКО» Фонд з 06.02.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч.5 ст.36 закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно п.6 цієї статті Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

Що стосується договору про банківський рахунок, то :

Згідно ч. 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; а клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;

Відповідно до ст.51 Закону для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

З огляду на викладене, судом встановлено, що на підставі вказаного Договору, укладеного 30.07. 2014 року між позивачем та відповідачем у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо видачу відповідних сум з рахунка у зв'язку з закінчення строку дії договору.

На момент розгляду справи відповідачем позивачу зазначені кошти не повернуті і останній не виконав свої зобов'язання щодо видачі відповідних сум з рахунку , у зв'язку з чим суд вбачає порушення прав позивача щодо вільного розпорядження своїми коштами на даному рахунку.

Згідно ч.2. ст.26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У зв'язку з зазначеним та враховуючи, що відповідач є кредитором позивача за договором банківського вкладу щодо виконання відповідачем зобов'язань за зазначеним договором, зокрема щодо здійснення виплати уми вкладу по закінченню терміну дії договору, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення грошових коштів у розмірі 16 000 долл США, є обґрунтованою.

Проте у зв'язку з тим, що позивач не обґрунтував суму стягнення вкладу в гривневому еквіваленті( станом на яку дату встановленого курсу НБУ).

також з відповідача підлягає стягнення в дохід держави судовий збір, який відповідно до суми стягнення в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.03.2014р. становить 3 803,39 грн. але в такому випадку підлягає стягненню максимальній розмір судового збору у сумі 3 654 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..1.3,10,11,15,60,88,ч.4 ст.169, 208-209,212-215, 224,225 ЦПК України, ст..ст. ст. 1.2, 26,36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ,ст..ст.15,16, 386, 509, 525,1058-1061, ЦК України, ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Порто-Франко» про стягнення вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариствп «Акціонерний Банк «Порто-Франко» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 10, код ЄДРПОУ 13881479) на користь ОСОБА_1 ( І.П.Н. НОМЕР_1) грошові кошти за договором банківського вкладу № 490404170263003 від 30.07.2014р., у розмірі 16 000 долл США .

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Порто-Франко» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 10, код ЄДРПОУ 13881479) в дохід держави судові витрати у розмірі 3 654 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В

04.03.2015