Ухвала суду № 43045089, 11.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/3901/12 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/196/15 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:20

У Х В А Л А

судового засідання

11 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Мікуш Ю.Р. і Ніткевича А.В.,

при секретарі Ясиновській Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_3, представника позивачки ОСОБА_4, про роз'яснення рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року по справі за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадонна», ОСОБА_6, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та Львівського комунального підприємства «Княже місто», про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним розпорядження, внесення змін до нього, відшкодування упущеної вигоди, стягнення майнової і моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_7, з участю третіх осіб: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації експертної оцінки», Львівського комунального підприємства «Княже місто», приватного нотаріуса ОСОБА_8, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 і її представника ОСОБА_3було частково задоволено.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2013 року в частинах вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про:

витребування майна з чужого незаконного володіння; визнання недійсними і скасування розпоряджень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 31.07.2001 року № 1013 та від 19.10.2006 року № 1565 щодо підвального приміщення площею 13,1 кв.м. по АДРЕСА_1; визнання недійсним Свідоцтва про право власності № Г-02043 від 19.10.2006 року; відшкодування упущеної вигоди; про стягнення майнової та моральної шкоди,

- скасовано і в цих частинах ухвалено нове рішення, яким згадані позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 31 липня 2001 року № 1013 „Про використання підвальних приміщень в будинку АДРЕСА_1" в частині погодження фактичного використання підвального приміщення № 1 площею 13,1 кв.м. по АДРЕСА_1 за ТзОВ „Мадонна".

Визнано протиправним і скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 19 жовтня 2006 року № 1565 „Про оформлення ТзОВ „Мадонна" права приватної власності на приміщення перукарні на АДРЕСА_1" в частині включення до площі приміщення цієї перукарні підвального приміщення № 1 площею 13,1 кв.м. по АДРЕСА_1.

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на приміщення перукарні № Г-02043 від 19.10.2006 року.

Витребувано комору в підвалі площею 13,1 кв.м. по АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ТзОВ „Мадонна" та повернуто цю комору ОСОБА_4, як її власнику за Договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23 грудня 2003 року.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування упущеної вигоди та стягнення майнової і моральної шкоди - відмовлено (т.5, а.с. 231-237).

27 лютого 2015 року ОСОБА_3, представником позивачки ОСОБА_4, до суду було подано заяву про роз'яснення вище згаданого рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року.

В обґрунтування доводів заяви заявник покликається на те, що „зміст рішення викладений недостатньо чітко, містить протиріччя, вигадки та з інших причин є незрозумілим".

Вважає, що „роз'яснити необхідно резолютивну частину, адже нечіткість цієї частини викликає різні варіанти тлумачення рішення та суттєво впливає на його виконання".

Стверджує, що „в мотивувальній частині рішення судом допущено також цілий ряд вигадок, припущень, перекречень, які взагалі важко зрозуміти" (т.5, а.с. 264).

Заслухавши суддю-доповідача та вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Статтею 221 ЦПК України встановлено, що у випадку, коли судове рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вимоги до змісту рішення апеляційного суду встановлені у статті 316 ЦПК України, якою встановлено, що рішення апеляційного суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Як вбачається зі змісту заяви представника ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року, ця заява не містить посилань на незрозумілість для заявника і його довірительки вступної чи описової частин згаданого рішення апеляційного суду.

Щодо мотивувальної частини цього рішення, то ця частина має обсяг більш, як три сторінки машинописного тексту, з посиланням на матеріали справи (відповідні аркуші відповідних томів справи), якими апеляційний суд мотивував своє рішення, та на відповідні норми матеріального і процесуального права, якими суд керувався при ухваленні цього рішення, і (на переконання колегії суддів) сформульована максимально чітко і не потребує додаткових роз'яснень.

В той же час, заява про роз'яснення рішення апеляційного суду не містить посилань на те, які саме конкретно „вигадки, припущення, перекручення, протиріччя" допущено судом у мотивувальній частині цього рішення і що саме є „незрозумілим" заявнику у згаданому рішенні.

Так само, як не містить посилань на те, у чому саме полягає „нечіткість резолютивної частини" і які саме „різні варіанти тлумачення рішення" викликає ця частина.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів доводи заяви представника ОСОБА_3вважає необгрунтованими та надуманими, а відтак приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів

УХ В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_3, представнику позивачки ОСОБА_4, у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: