Ухвала суду № 43044862, 18.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1412/15 Головуючий 1 інст. - Малихін О.Р.

Справа № 643/12072/14-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

іменем України

18 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Шаповал Н.М.,

- Кружиліної О.А.,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційними скаргами фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, спонукання виконати договір, стягнення пені та моральної шкоди та зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором та суми за додаткові роботи і зміну конструкції і стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

15 серпня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця (далі по текс ту - ФОП) ОСОБА_3 і просив зобов'язати відповідача виконати умови укладеного з ним договору від 13.06.2014р. про виготовлення металоконструкцій (перила ковані) в частині виготовлення, доставки, встановлення, грунтовки, фарбування, уточнення однієї штуки металоконструкції «решітка Р-3», однієї штуки металоконструкції «решетка-2» на сходинах будинку в селище Високий Харківського району Харківської області, а також стягнути з відповідача на його користь : пеню в розмірі 13455 грн.; компенсації у якості відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000 грн., а всього - 20455 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 вказував, що між ним і відповідачем 13.06.2014 року був укладений договір на виготовлення металоконструкцій. На виконання умов договору він передав відповідачу вихідні дані для виготовлення металоконструкцій у вигляді креслення металоконструкцій, їх елементів, розміри, кількості, опису, місця встановлення і здійснив авансовий платіж у розмірі 8000 грн.

Однак у передбачений договором строк металоконструкції не були виготовлені та встановлені в повному об'ємі, а встановлено лише їх частина. Звернення до відповідача з вимогою виконати свої зобов'язання результату не дали.

Посилаючись на приписи ст.ст.1, 2, 4, 6, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на ст.ст.16, 599, 610, 620, 629, 882 ЦК України, ОСОБА_4 просив захистити його права споживача послуг і ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ФОП ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4 і, підтвердивши факт укладення 13.06.2014 року з ОСОБА_4 договору на виготовлення металоконструкцій та посилаючись на невиконання умов договору з боку ОСОБА_4, просив стягнути з нього: 4100 грн. основної суми боргу; 350 грн. у якості оплати додатково виконаних робіт у зв'язку із змінами умов договору; 7000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди; 4000 грн. у якості відшкодування витрат на правову допомогу; 244 грн. у якості відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ФОП ОСОБА_3 вказував, що на замовлення ОСОБА_4 від 07.06.2014р. він виготовував йому перила ковані, зазначені як «решітка Р-3» на суму 20000 грн., з якої 1400 грн. отримав у якості авансу. 13 червня 2014 року повністю виготовлений виріб «решітка Р-3» був доставлений за вказаною ОСОБА_4 адресою - АДРЕСА_1, де ОСОБА_5, висловивши задоволення якістю роботи, уклав з ним договір від 13.06.2014р. вартістю 11500 грн. на виготовлення металоконструкцій (перил кованих), які в специфікації зазначені як решітка Р-1, решітка Р-3(друга секція) та решітка Р-2 в строк до 04.07.2014 року. Як аванс за виконання договору, ОСОБА_4 передав йому 8000 грн.

У зв'язку з громіздкістю замовленої конструкції і технологічно неправильним проектуванням розміщення перил на сходах відповідно до п.3.2 договору сторони внесли зміни в металоконструкцію та визначили термін виконання на 22.07.204 року. Вартість додатково здійсненої роботи становить 350 грн.

В обумовлений строк 22.07.2014 року виготовлені у повному обсязі, прогрунтовані і пофарбовані металоконструкції (перила ковані) були доставлені в будинок АДРЕСА_1 і в присутності ОСОБА_4 протягом дня встановлені. Однак незадовго до закінчення монтажних робіт ОСОБА_4 покинув будинок і не відповідав на неодноразово здійснені виклики по телефону, здійснені з метою забезпечення прийняття ним виконаної роботи. Коли згодом на його прохання до ОСОБА_4 додзвонилась його дружина, то ОСОБА_4 в грубій формі відмовився приймати і оплачувати виконану роботу. У відповідності до вимог ст.856 ЦК України, яка передбачає можливість притримання результату роботи у випадку несплати замовником встановленої вартості роботи, він демонтував решітку Р-2 і решітку Р-3 та відвіз їх назад в майстерню до здійснення замовником ОСОБА_4 оплати виконаної роботи. Вважає, що ОСОБА_4 своїми неправомірними діями зганьбив його честь, гідність та зашкодив діловій репутації.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Суд вирішив: зобов'язати ФОП ОСОБА_3 виконати умови договору від 13.06.2014р. в частині виготовленні, доставки , встановлення, ґрунтування і фарбування металоконструкцій (перил кованих), а саме: однієї штуки металоконструкції «Решітка Р-3» і однієї штуки металоконструкції «решітка Р-2», на сходинах в будинку в сел.Високий Харківського району. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 судом відмовлено. Крім того, суд вирішив стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Цим же рішенням суд частково задовольнив позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, вирішивши стягнути з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_3 3500 грн. за договором від 13.06.2014р. на виготовлення металоконструкцій, 1600 грн. у якості часткового відшкодування судових витрат по оплаті правової допомоги і 243,60 грн. у судового збору. В задоволенні іншої частини вимог ФОП ОСОБА_3 за зустрічним позовом судом відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю, а у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 вказує, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права і безпідставно не взяв до уваги ті обставини, що він сумлінно виконав замовлення у відповідності з умовами договору, але ОСОБА_4 відмовився приймати та оплатити виконану роботу, заявив безпідставний позов, завдав йому моральну шкоду, зганьбивши його честь і гідність та ділову репутацію.

Позивач ОСОБА_4 також не погодився з рішенням, вважаючи його необґрунтованим та незаконним в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди і стягненні пені, а також в частині задоволення вимог за зустрічним позовом, і в апеляційній скарзі просив змінити рішення, задовольнивши його позовні вимоги у повному обсязі та відмовивши повністю у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_3

Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_4 вказував, що суд, відмовляючи у стягненні пені та моральної шкоди, не встановив обставини, які мають значення для справи, не обґрунтував відмову у стягненні пені та моральної шкоди, не надав належної оцінки тій обставині, що п.4.2 договору передбачено обов'язок замовника перерахувати кошти за виконану роботу на протязі трьох днів після здачі результатів роботи, який мав би підтвердитися актом прийому-передачі. Також вважає, що висновок суду про стягнення витрат на правову допомогу ґрунтується на сфальсифікованих, а не на належних доказах. Крім того, суд вийшов за межі договірних відносин між ОСОБА_3 і адвокатом, оскільки в договорі на момент розгляду справи були відсутні повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_3 у зустрічному позові.

Позивач ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, причину неявки не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу ОСОБА_4 підтримав і просив задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 не визнав і просив відхилити.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 просив задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 не визнав і просив її відхилити, вважаючи доводи апелянта безпідставними.

Обґрунтовуючи незгоду з доводами ОСОБА_4 та його представника вказував, що ОСОБА_4 свідомо ухилився 22.07.2014 року від прийняття результатів виконаної роботи, що обставини, посилаючись на які відповідач заперечував позов і обґрунтовував зустрічні вимоги, доведені шляхом надання суду належних доказів.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг сторін за таких підстав.

Цивільне судочинство, згідно ст.10 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім встановлених цим Кодексом випадків, до яких дана справа не відноситься.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин, які мають значення для справи, і забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено на підставі оцінки належних та допустимих доказів, а сторонами не заперечується, що 13.06.2014 року між ОСОБА_4 (замовник) і суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3(виконавець) укладено договір на виготовлення металоконструкцій під назвою «перила ковані», за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався в строк до 04.07.2014 року виконати роботи по виготовленню, доставлянню, встановленню, демонтажу в будинку АДРЕСА_1 погрунтованих і пофарбованих металоконструкцій (перил кованих) у відповідності до вихідних даних замовника.

Зі свого боку замовник ОСОБА_4 зобов'язався передати виконавцю вихідні дані, необхідні для виконання роботи за договором, прийняти і оплатити виконану роботу, вартість якої визначена сторонами у розмірі 11500 грн., з яких 8000 грн. сплачується авансом при підписанні договору, а решта 3500 грн. - після повного виконання виконавцем роботи, передбаченої договором. Також умовами договору передбачалось: можливість перенесення виконавцем строку виконання замовлення у разі внесення замовником змін (п.3.2), зміну за попередньою домовленість сторін вартості виконання роботи у разі внесення замовником суттєвих змін (п.3.3.), перерахування замовником залишку вартості замовлення на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту здачі ним виконаної роботи(п.4.2).

Виконуючи умови договору, замовник ОСОБА_4 сплатив аванс у сумі 8000 грн., а ФОП виготовив, доставив і встановив 22.07.2014 року в будинку АДРЕСА_1, тобто за вказаною в договорі адресою, поґрунтовані в пофарбовані металоконструкції (решітки ковані), однак ОСОБА_4 не прийняв виконану роботу і не здійснив остаточного розрахунку. Зважуючи на таку поведінку замовника ОСОБА_4, виконавець ФОП ОСОБА_3 демонтував два вироби Р-2 та Р-3 і покинув будинок, забравши їх з собою.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 і часткове задоволення зустрічного позову ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що сторони обопільно недотримались умов договору від 13.06.2014р., що жодна із сторін договору не пред'явила у передбаченому законом порядку претензії іншій стороні, не вжила заходів з метою узгодження відносин та остаточного виконання зобов'язань, передбачених договором від 13.06.2014р. та законодавством, норми якого регулюють спірні відносини, проявили неповагу у відносинах один з одним.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим у відповідності до норм закону, якими регулюються спірні правовідносини, а також на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, замовник ОСОБА_4, усупереч п.п.1.1, 4.2 Договору від 13.06.2014р. та ч.1 ст.865 ЦК України безмотивно не прийняв 22.07.2014 р. виконану роботу, не пред'явив виконавцю претензії щодо якості виробу чи його монтажу в будинку, а ФОП ОСОБА_3, скориставшись передбаченим ч.2 ст.874 ЦК України правом при тримання предмету договору, демонтував і забрав з собою частину металоконструкцій, притримуючи її у себе і також не пред'являв замовнику певних, чітко визначених претензій та не вживав заходів з метою знаходження шляхів усунення перешкод і остаточного виконання умов договору.

Разом з тим, частиною 2 ст.13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли порушити права інших осіб.

Сторони договору від 13.04.2014р. про виготовлення металоконструкцій створили конфліктну ситуацію при виконанні умов договору через несумлінне здійснення своїх прав і обов'язків, не доводячи до відома іншої сторони інформацію про претензії щодо якості чи порядку виконання умов договору іншою стороною і не пропонуючи шляхів їх усунення.

Частиною 3 ст.16 ЦК України передбачено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особі в разі порушення нею положень частини другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд обґрунтовано і у відповідності до вимог закону відмовив сторонам у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а позивачу ОСОБА_4 - у задоволенні вимог про стягненні неустойки з виконавця.

Відповідає також обставинам справи і вимогам закону рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 350 грн. за додатково виконану роботу, оскільки у передбаченому законом порядку і у відповідності до п.п.33 Договору сторони не узгоджували зміну вартості замовлення, а також у стягненні 600 грн. за, начебто, виконану у відповідності до укладеного в усній формі 07.06.2014 р. договору решітку Р-3. Доказів на підтвердження цих обставин ФОП ОСОБА_3 не надав.

Також підлягають відхиленню і викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_8 доводи про безпідставність рішення про часткове відшкодування витрат ОСОБА_3 на правову допомогу та про вихід за межі обумовлених договором з адвокатом ОСОБА_7 від 06.11.2014р. про надання правової допомоги при визначенні обсягу наданих послуг з тих підстав, що вказаним договором, начебто, не передбачалась оплата послуг за зустрічним позовом, оскільки ці доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать обставинам справи.

Відсутність в тексту договору від 06.11.2014р. про надання правової допомоги безпосередньої вказівки на те, що така допомога адвокатом буде надаватися ОСОБА_3 і за умови подачі у майбутньому зустрічного позову не є свідченням оплати послуг, не передбачених договором, оскільки відповідач і адвокат, який за договором про надання правової допомоги взяв на себе відповідні зобов'язання, не обмежені текстом договору і вибору способу захисту інтересів сторони в межах повноважень, передбачених ст.ст.27,31 ЦПК України, в тому числі і шляхом подачі зустрічного позову, що й було ними зроблено 17.11.2014р., тобто після укладення договору від 06.11.2014р. про надання правової допомоги.

Питання щодо розподілу судових витрат сторін суд вирішив пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Інші доводи апелянтів не суттєві, ґрунтуються на припущеннях і не свідчать про наявність передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одни х лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, пст.ст.308, 313-317, 319, 3243 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена в 20 денний строк безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: