Ухвала суду № 43044547, 10.02.2015, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1323/5999/2012

Провадження № 6/456/14/2015

УХВАЛА

іменем України

10 лютого 2015 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Яніва Н. М.

при секретарі Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань,-

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець відділу ДВС Стрийського МРУЮ звернулася до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, посилаючись на те, що у них на виконанні знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1323/5999/2012 Стрийського міськрайонного суду виданого 30.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 13 000 тис євро, що в еквіваленті національної валюти гривня, становить 150 252 грн. 20 коп., мотивуючи вимоги тим, що станом на сьогоднішній день боржником заборгованість згідно вищевказаному виконавчому документі не погашено.

У звязку з невиконанням в термін вимог згідно виконавчого листа, 20.01.2014р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 15 025,22 грн..

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна боржнику належить на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок в с. Кути, Стрийського району , Львівської області та земельна ділянка для обслуговування даного будинку, однак згідно вищевказаного реєстру будинок являється іпотечним майном та перебуває в заставі банку до 10.11.2020 року.

Згідно довідки Управління Держземагенства у Стрийському районі Львівської області вбачається наступне, що станом на 01.01.2013р. на території Стрийського району, м. Стрий та м. Моршин, ОСОБА_1, згідно Державних актів на право власності на землю серії ЯГ 512744 та серії ЯГ № 512745 належать земельні ділянки, що відносяться до Лисятицької сільської ради, Стрийського району, площею 0,25га для обслуговування житлового будинку та площею 0,1328га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно отриманої відповіді з філії-Львівського обласного управління АТ Ощадбанк встановлено, що у їх відділенні немає відкритих рахунків на імя ОСОБА_1.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України № НОМЕР_1 від 23.04.2014р. вбачається, що боржник ОСОБА_1 до осіб, які отримують пенсію та осіб, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами не числиться.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.01.2014р., при примусовому виконанні виконавчого листа № 1323/5999/2012 від 30.12.2013р. накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_1. Заборонено здійснювати відчуження нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1.

Згідно акту опису й арешту майна від 23.06.2014р. на виконання вищевказаного виконавчого листа описано та накладено арешт на наступне майно: стінка кухонна, холодильник, електромясорубка, кухонний комбайн, пральна машинка, диван розкладний, крісло, тюнер,

телевізор, бойлер, котел опалювальний, бетономашілка, куток кухонний, електрозварювальний апарат, конвектор опалювальний, стінка 3-х секційна, прихожа 3-ох секційна, 5 столів, стелажна шафа з деревяними полицями, житловий будинок загальною площею 251,8кв.м., земельна ділянка пл. 0,25 га..

Згідно відповіді начальника Стрийського ЦНП повязаних з використанням АТЗ при ГУМВС України вбачається, що на праві власності боржнику ОСОБА_1 автомототранспорт не належить.

Відповідно до довідки Лисятицької сільської ради № 49 від 07.04.2014р., вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає на території Лисятицької сільської ради.

Боржник добровільно рішення суду не виконує, кошти стягнуті рішенням суду не сплачує, на виклики державного виконавця не зявляється, про причини неявки не повідомляє.

Державним виконавцем неодноразово скеровувалися виклику боржнику простою та рекомендованою кореспонденцією, проте боржник на них не зявлявся тривалий час. А згідно п.6 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження боржник зобовязаний своєчасно зявлятися за викликом, надавати у строк достовірні відомості про свої доходи та майно, тощо. Тобто, боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, а відповідно і наявності в нього невиконаних зобовязань, що і є підставою для обмеження особи у праві виїзду за кордон.

Державний виконавець у судове засідання не зявився, однак подала до суду заяву де просить розглядати справу у її відсутність. Подання підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що подання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судового рішення та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

В ході розгляду справи встановлено, що у ВДВС Стрийського МРУЮ на виконанні перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1323/5999/2012 Стрийського міськарйонного суду виданого 30.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 13 910 тис євро, що в еквіваленті національної валюти гривня, становить 150 252 грн. 20 коп.. Станом на 20.01.2015р. заборгованість на користь ОСОБА_2 складає 121 252,20 грн. та виконавчий збір в сумі 15 025,22 грн..

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом України 11.09.1993 р.) та ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Відповідно до п. 18 ч.2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Скориставшись наданими йому законом повноваженнями, державний виконавець звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України

У відповідності до ст. 6 ч. 1 п. 5 Закону України від 21.01.1994 № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Отже, передумовою для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Однак, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець ВДВС Стрийського МРУЮ Львівської області Дидик Н.І. не надала суду доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї рішенням суду, та що нею вчинено всі дії, передбачені ЗУ Про виконавче провадження спрямовані на погашення боргу, хоча саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Зокрема, державним виконавцем в поданні не наведено доказів того, що боржник вчиняє дії, спрямовані на ухилення виконання зобовязання, та які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця. Тобто державний виконавець покликається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань. Тобто в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження вимог державного виконавця, не подано доказів того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.

З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження вказаного конституційного права державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження у разі неможливості стягнення заборгованості із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника. Як вбачається з самого подання, боржнику ОСОБА_1 належить будинок з земельною ділянкою у с. Кути, Стрийського району, на які постановою державного виконавця накладено арешт. Як вказує державний виконавець, вказаний будинок та земельна ділянка являються іпотечним майном. Однак згідно довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, вартість вказаного будинку становить 686 007,00 грн., що значно перевищує саму суму заборгованості по виконавчому листу № 1323/5999/2012 від 30.12.2013р.. Тобто, якщо реалізувати вказаний будинок та земельну ділянку (вартість якої не відома), цілком можна погасити заборгованість по договору іпотеки, яка складає 15 000,00 дол. США та 97 065,07 грн. (згідно відомостей з державного реєстру іпотек), та одночасно і погасити заборгованість по вказаному виконавчому листі в сумі 150 252,20 грн. та виконавчий збір у розмірі 15 025,22 грн.. Крім того, державним виконавцем описано та накладено арешт на побутову техніку, електроінструменти, меблі та інші речі ОСОБА_1, які можуть бути реалізовані, кошти за які підуть в рахунок погашення заборгованості. Тому у державного виконавця є можливість реалізувавши вищевказане нерухоме майно погасити заборгованість.

При обґрунтуванні подання державний виконавець посилається на Закон України Про порядок

виїзду з України та вїзд в Україну громадян України, посилаючись на який просить задоволити подання, однак в матеріалах справи відсутні дані про наявність у боржника закордонного паспорту, або наявності у компетентних органів заяви боржника про отримання такого. Тобто посилання державного виконавця на даний закон прямо суперечить вимогам подання.

Крім того, суду не надано доказів про стан заборгованості, чи взагалі погашався борг і в якій сумі, не надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір виїхати за кордон, а також те що не застосування таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також не можуть братись до уваги й посилання на те, що боржник не зявляється на виклики до державного виконавця, оскільки відповідно до Закону України Про виконавче провадження у випадку неявки боржника на виклики державного виконавця, останній повинен був винести постанову про привід боржника через органи внутрішніх справ.

Згідно постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року 35 Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин та узагальнення судової практики ВСУ від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначає, що обмеження у праві виїзду вирішується при виконанні судових рішень у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання. Тобто, державним виконавцем не подано доказів в підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання зобовязань за виконавчим провадженням. Державний виконавець лише посилається на факт наявності у нього невиконаного зобовязання, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні подання старшого державного виконавця ДВС Стрийського МРУЮ про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України слід відмовити.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий-суддя ОСОБА_3