Постанова № 43041476, 04.03.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/4100/14-а

Провадження №2-а/242/2/14

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Костенко К. О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Стельника Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов,язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.12.2015 р. звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до відповідача в квітні 2014 року з заявою про перерахунок пенсії. Відповідачем було відмовлено у перерахунку, оскільки в його страховий стаж не зараховано проходження учбових зборів в університеті. В липні 2014 року ним було надано відповідачеві довідку з університету, але йому було знову відмовлено у перерахунку, оскільки за період зборів не сплачувалося грошове тримання. Позивач не згоден з рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області. Просить суд визнати неправомірною відмову УПФУ в м. Селидове щодо включення в його страховий стаж час продовження учбових зборів в військах при навчанні в університеті з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року; зобов,язати УПФУ в м. Селидове включити термін проходження ним учбових зборів в страховий стаж; визнати обчислення неналежним чином, які завдали йому шкоду; зобов,язати УПФУ в м. Селидове перерахувати його пенсію з дня призначення 12.04.2012 року по законам чинного законодавства, перерахувати його пенсію з 05.06.2014 року в порядку чергового перерахунку; зобов,язати УПФУ в м. Селидове нарахувати до його пенсії доплату за рок праці більш ніж 25 років, необхідних для виходу на пенсію по списку № 2, при цьому врахувати 8 повних років при начисленні пенсії в квітні 2012 року та ще повних 2 роки при перерахунку пенсії в червні 2014 року, різницю при перерахунках повернути йому відповідно до законодавства; повернути суму йому судового збору.

Також позивач уточнив свої позовні вимоги в яких зазначив, що просить визнати неправомірною відмову УПФУ в м. Селидове щодо включення в його страховий стаж час проходження учбових зборів в військах при навчанні в університеті з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року; зобов,язати УПФУ в м. Селидове включити термін проходження ним учбових зборів в страховий стаж; визнати обчислення пенсії виконані неналежним чином; зобов,язати УПФУ в м. Селидове перерахувати його пенсію з дня призначення 12.04.2012 року по законам чинного законодавства, перерахувати його пенсію з 05.06.2014 року в порядку чергового перерахунку; зобов,язати УПФУ в м. Селидове нарахувати до його пенсії доплату за рок праці більш ніж 25 років, необхідних для виходу на пенсію по списку № 2, при цьому врахувати 10 повних років при начисленні пенсії в квітні 2012 року та ще повних 2 роки при перерахунку пенсії в червні 2014 року, різницю при перерахунках повернути йому відповідно до законодавства; повернути суму йому судового збору.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, відмовився від стягнення судових витрат.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області Стельник Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав суду, надав суду заперечення, вважав, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, та що управлінням не було порушено права позивача. Просить суд відмовити в задоволенні вимог у повному обсяг. Крім того, зазначив, що позивач звернувся до суду за межами строку, передбаченого ст. 99 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з 13.04.2012 року, яка призначена йому відповідно протоколу № 229 від 23.05.2012 року згідно письмового звернення із заявою № 229 від 24.04.2010 року.

05.06.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою № 1621 про здійснення перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі.

При зверненні ОСОБА_1 до відповідача була надана архівна довідка від 13.11.2013 року № 24-01-2458 видана Одеським національним університетом, згідно якої ОСОБА_1 навчався у даному навчальному закладі з 01.09.1976 року по 30.04.1981 року. Наказом № 736-ЛС від 30.04.1981 р. позивача відраховано зі складу студентів за академічну неуспішність та пропуски занять з військової підготовки. Наказом № 1441-06 від 26.08.1982 р. ОСОБА_1 поновлено в складі студентів. Наказом № 1247-06 від 25.06.1983 р. позивача відраховано з університету у звя,зку з закінченням навчання.

Згідно архівної довідки від 13.11.2013 року № 24-01-2458 виданої Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова, ОСОБА_1 з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року був залучений на учбові збори у військах як студент 5 курсу.

Розпорядженням № 164404 від 01.07.2014 року ОСОБА_1 Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в результаті наданих документів встановлено, що зарахувати в страховий стаж період учбових зборів у військах з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року неможливо з причини того, що за даний період не вилачувалося грошове утримання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи позову та заперечень проти позову, вважає, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити. Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із положеннями ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Період пребування у учбових зборах згідно до військового квитка та відомостей отриманої довідки з Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 13.11.2012 року, зазначено, що ОСОБА_1 був залученим до військових зборів з 20.06.1983р. по 17.09.1983р., тобто припадає на період 1983 року. В цей період діяло Положення про порядок та виплату державних пенсій затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (далі - Положення №590).

Згідно із вимогами п.109 Положення №590 встановлено, що окрім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також:

и) навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних учбових закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах тощо), партійній школі, радпартшколі, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі;

к) Служба у складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік; Міністерства внутрішніх справ СРСР,міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.

За вимогами абз.4 п.108 Положення №590 встановлено, що виконання для окремих осіб короткочасних, випадкових та невеликих робіт, на яких робітник не підлягав державному соціальному страхуванню, не зараховується до стажу.

Тобто вимогами в час проходження учбових зборів не визначалося зарахування цього періоду до загального стажу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Згідно із вимогами ч.2 ст.1 Закону №2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Положеннями ч.9 ст.1 Закону №2232 встановлено щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно із ч.3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до вимог п.4 Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 р. №1658 (далі - правила №1658) встановлено, що загального трудового стажу зараховується також: служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. Порядок проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою підготовки офіцерів запасу ( 48-2012-п ) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки. Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

За вимогами п.13 Порядку проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за программою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 року №48 (далі - порядок №48) встановлено, щовійськова підготовка здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.

Згідно із положеннями п.3 Порядку №48 встановлено, що військова підготовка проводиться у військових навчальних підрозділах (у військових інститутах, на факультетах (кафедрах) військової підготовки, кафедрах медицини катастроф та військової медицини) вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні підрозділи) та у вищих військових навчальних закладах. Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких проводиться військова підготовка, наведений в додатку до цього Порядку.

Довідка була видана Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова, який не був зазначений у переліку вищих навчальних закладів, на базі яких проводяться військова підготовка.

Згідно із положеннями п.14 Порядку №48 встановлено, що навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі або вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку студентів.

За вимогами п.17 Порядку №48 порядок призову і направлення студентів та інших осіб на навчальний збір, проходження перед початком навчального збору медичного огляду визначається Міноборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил. Навчальний збір завершується складенням студентами екзамену.

Відповідно до Наказу Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України від 11 листопада 2004 року №531/857 "Про затвердження Інструкції про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів» (далі - Інструкція №531/857) до військової підготовки за програмою офіцерів запасу залучаються студенти (денної форми навчання) вищих навчальних закладів відповідно до статті 11 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до пп.3.1. Інструкції №531/857 військова підготовка студентів організовується і проводиться згідно з вимогами Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161 ( z0173-93 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за N 173, та цієї Інструкції. Військова підготовка студентів включається до варіативних частин освітньо-професійних програм ВНЗ як самостійна навчальна дисципліна і складається з теоретичного і практичного курсів навчання, навчальних зборів (стажувань), які проводяться у військових частинах (на кораблях), ВВНЗ, навчальних центрах, на полігонах тощо (далі - війська).

Згідно пп.4.1., 4.2. Інструкції №531/857 навчальний збір (стажування) студентів, які проходять військову підготовку, проводиться, як правило, у військових частинах (на кораблях). Навчальний збір (стажування) може бути організований у ВВНЗ за наявності в ньому відповідної польової бази для проведення практичного навчання. Проведення навчального збору (стажування) студентів є завершальним етапом військової підготовки студентів.

Відповідно до вимог ч.15 ст.29 Закону №2232 визначено, що військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Положеннями ч.13 ст.29 Закону №2232 встановлено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями абз.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року №1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Порядок №1644) передбачено, що виплата добових проводиться військовими частинами, в яких військовозобов'язані, у тому числі резервісти, проходять збори.

За вимогами положень абз.2 п.3 Порядку №1644 визначено, що у разі невиконання резервістом програми підготовки або вчинення правопорушень, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, зазначена винагорода військовою частиною, з командиром якої резервістом укладено контракт на проходження служби у військовому резерві, не виплачується або розмір її зменшується. Підстави для позбавлення або зменшення розміру одноразового грошового заохочення визначаються органами, зазначеними у пункті 4 цієї постанови.

Позивачем до матеріалів справи не надавалась довідка про отримання грошового забезпечення з військової частини щодо отримання грошового утримання.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відмова Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати ОСОБА_1 в страховий стаж період учбових зборів у військах з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року, є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач по відношенню до позивача дів у спосіб, передбачений законами України, з урахуванням всіх обставин справи, у зв,язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов,язання вчинити певні щодо перерахунку пенсії з 18.06.2014 року відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя