Рішення № 43040699, 05.03.2015, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/66/15-ц

ЄУН 226/66/15-ц

Провадження № 2/226/106/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, в обґрунтування якого вказала, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які у зв'язку з переїздом до Росії запропонували позивачу купити дану квартиру. В якості оплати позивачем було передано відповідачам 4000 гривень, що підтверджується розпискою. Відповідачі пообіцяли ОСОБА_1 нотаріально оформити договір купівлі-продажу квартири після того, як вони влаштуються на новому місці проживання, але до теперішнього часу так і не зробили цього. Позивач, постійно, починаючи з жовтня 1998 року, мешкає у даній квартирі, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується спірною квартирою, робить в ній ремонт та сплачує комунальні послуги. Вважає, що вона добросовісно заволоділа нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним більш ніж 15 років. Просила визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,9 м2 , в тому числі житловою площею 47,4 м2.

Позивач у судовому засіданні підтримала позов, обґрунтовуючи його вимогами викладеними у позовній заяві, не заперечувала проти розгляду справи у заочному провадженні.

Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи заочно, те, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суд дану справу розглядає у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.10.1995 року № 3/24-810, належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 7, 8-9, 44).

Згідно з довідкою ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс», з 21.04.1998 року основний наймач квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, 1935 року народження виписаний, в квартирі зареєстрованих немає (а.с. 43).

Згідно з актом від 13.06.2014 року, з 1998 року до теперішнього часу у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації мешкає ОСОБА_1 (а.с. 11).

Про намагання укладення договору між сторонами щодо спірної квартири, свідчить розписка від 20.04.1998 р., надана позивачу відповідачами щодо оплати за купівлю квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Позивач сплачує комунальні послуги за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать квітанції про сплату комунальних послуг (а.с. 13, 45-47, 57, 58, 59, 60-70).

Крім того, факт добросовісного володіння квартирою в судовому засіданні підтверджений поясненнями свідків.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що позивача знає з того моменту, як сам купив квартиру в тому ж під'їзді. Це було у 2007 р., через рік його назначили старшим будинку. Весь цей час позивач мешкала у вказаній квартирі. Відповідачів взагалі не знає та не бачив. Він підписував Акт від 13.06.2014 р., те, що позивач мешкає у спірній квартирі одна з 1998 р. йому відомо зі слів сусідів.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що позивача знає як сусідку з 2000 р., може навіть раніше. Він дійсно знає, що у квартирі АДРЕСА_1 мешкає позивач, оскільки він сам мешкає в одному під'їзді з позивачем. Він бачив та знає відповідачів. Відповідачі виїхали на постійне місце мешкання в РФ, ще до 2000 року, точніше не може сказати,куди саме - не знає. Після цього він бачив тільки позивача.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за 3 роки до набрання чинності цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном, оскільки вона не набула це майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку чи моралі, а також позивач діяла без умислу причинити шкоду іншій особі, а також не допускає легковажності або самонадійності чи необережності по відношенню до можливого завдання шкоди, відкрито та безперервно володіла спірним майном, сплачуючи житлово-комунальні послуги і продовжує відкрито, безперервно ним володіти до теперішнього часу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.2 ст.41 Конституції України, ст.344 ч.1, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 209, 212, 213, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Заочне рiшення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача.

Заяву про перегляд заочного рiшення може бути подано протягом десяти днiв з дня отримання його копii.

Позивач може оскаржити рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Петунін І.В.