Рішення № 43039839, 05.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1581/14-ц

Провадження № 22-ц/779/535/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Поглод О. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу № 1979344 від 17.07.2014 в розмірі 17 019,86 доларів США, з них - 16 500,00 доларів США вкладу, 519,86 доларів США - проценти за вкладом та 20 000 грн моральної шкоди. Зі слів позивача 17.07.2014 між ним та відповідачем в особі відділення № 0804 ПАТ «КБ «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1979344, відповідно до якого ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок кошти в розмірі 16 500,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних та строком на 3 місяці. Як зазначає ОСОБА_2, 17.10.2014 закінчився строк дії договору і позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути вклад та нараховані процента. Однак, йому було повернено лише частину вкладу - 683 долари США, проценти сплачені не були. Зі слів позивача, відповідач відмовляється повернути вклад, вказуючи, що в касі банку немає валюти (а.с. 2-3).

В грудні 2014 року ОСОБА_2 подав до суду Заяву про збільшення позовних вимог, де просив також стягнути з відповідача в його користь 6 978,32 грн інфляційних втрат, 1115,78 грн - 3% річних та 10 510,19 грн - пені у зв'язку із порушенням банком грошового зобов'язання (а.с. 70-71).

В січні 2015 року позивач подав до суду Заяву про зменшення позовних вимог (уточнений розрахунок станом на 22.01.2015 та відмовився від позову в частині стягнення основного боргу та відсотків по вкладу, який йому повернено. Просить суд стягнути пеню в сумі 11721 грн 04 коп., 3% річних в сумі 953 грн 27 коп., інфляційні в сумі 6 978 грн 32 коп., моральну шкоду в сумі 20 000 грн, а всього 39 652 грн 63 коп. (а.с. 103).

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2014 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та залучено Івано-Франківське регіональне управління ПАТ КБ «Надра» та ПАТ КБ «Надра» до участі у справі як співвідповідачів (а.с. 23).

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2014 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти в сумі 17019,86 доларів США, що знаходяться на валютному рахунку ПАТ КБ «Надра» до повного погашення заборгованості в межах суми позову (а.с. 24-25).

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2014 року у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходження відповідача - відмовлено (а.с. 60-61).

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра на користь ОСОБА_2 3 % річних в розмірі 953 грн 27 коп. та 243,60 грн судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку. Вважає, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним і прямо суперечить фактичним обставинам справи. Апелянт з посиланням на ст. ст. 1073, 625, 623 ЦК України вважає, що висновки суду про те, що не підлягають задоволенню його вимоги щодо стягнення пені за недоліки у наданні банківських послуг в сумі 10510,19 грн є повністю незаконними та безпідставними. Крім того, зі слів ОСОБА_2, протиправна поведінка відповідача щодо невиплати йому суми вкладу порушила його нормальні життєві зв'язки і суттєво знизила фінансовий стан його сім'ї. Це спричинило йому надзвичайні душевні страждання, переживання та стресовий стан, який позивач зазнав через постійні конфлікти і непорозуміння серед членів сім'ї. Таким чином, на думку позивача, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди повинні бути задоволені в повному обсязі.

Просить скасувати частково рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2015 року та прийняти нове рішення про задоволення позову про стягнення з відповідача пені згідно ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в сумі 11721,04 грн, моральної шкоди в сумі 20000,00 грн, судового збору в сумі 2569,47 грн. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 953 грн 27 коп., залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини суд не повідомив.

Заслухавши позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону рішення суду в повному обсязі не відповідає.

Згідно матеріалів справи, 17.07.2014 між відділенням №0804 публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення № 1979344 (далі - договір банківського вкладу). Відповідно до умов указаного договору позивач ОСОБА_2 поклав на депозитний рахунок 16 500,00 доларів США з процентною ставкою 12,5% річних на строк 3 місяці. Датою повернення вкладу є 17 жовтня 2014 року (а.с. 4).

На а.с. 7 міститься копія Квитанції № 4368 від 17.07.2014, якою позивачем перераховано ПАТ КБ «Надра» 16500 доларів США.

З копії Заяви від 02.10.2014 ОСОБА_2 вбачається, що позивач відмовився від продовження строку розміщення вкладу на новий термін та просив 17.10.2014 повернути йому вклад у розмірі 16500 доларів США та нараховані проценти відповідно до умов договору (а.с. 5, 75).

Згідно копії Поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку ОСОБА_2 з 17.10.2014 по 29.10.2014 - 20.10.2014 позивачу повернено 295 доларів США, а 21.10.2014 повернено - 153 долари США (а.с. 15). Вказане також підтверджується копіями Заяв позивача на видачу готівки № 2558 від 20.01.2014 та № 252 від 21.10.2014 (а.с. 51).

На а.с. 16 міститься копія Звіту по депозиту Спекотна пора в валюті USD № 1979344, відкритому в Пакеті послуг ПУ «Сімейний економ» № 2335214 на дату 29.10.2014 клієнта ОСОБА_2

Відповідно до копії Заяви на видачу готівки № 532 від 10.11.2014 позивачу повернено

235 доларів США (а.с. 50).

Згідно копії Вимоги від 05.11.2014 на день її подачі грошові кошти ОСОБА_2 не повернуто, тому позивач звернувся до відповідача повторно з вимогою про повернення його коштів в сумі 16500 доларів США та нарахованих процентів (а.с. 52, 76).

На а.с. 86-87, 95 наявна копія Поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку ОСОБА_2 з 17.10.2014 по 19.12.2014.

22.01.2015 відповідач ПАТ КБ «Надра» повернув позивачу основний борг в сумі 16500 доларів США та нараховані проценти в сумі 548,94 долари США відповідно до Заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 103).

Згідно Довідки відділення № 0804 ПАТ КБ «Надра» Івано-Франківського РУ офіційний курс НБУ станом на 22.01.2015 становить 15,767 грн за 1 долар США (а.с. 107).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ч. 1 ст. 1058, ч. 1 ст. 1060, ч. 5 ст. 1061 ЦК України та ст. ст. 526, 1048 ЦК України та дійшов до правильного висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 953,27 грн. Крім того, судом правильно відмовлено в частині позовних вимог, що стосуються стягнення інфляційних втрат, оскільки депозит в іноземній валюті, а індекс інфляції внаслідок знецінення грошових коштів може бути застосований тільки щодо зобов'язань у гривні. Вказане відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у рішенні по справі № 6-36736вов10 від 28 березня 2012 року.

Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Положень про можливість стягнення моральної шкоди кредитний договір не містить, доказів, які б підтверджували заподіяння йому моральної шкоди, апелянтом не надано, а відтак підстав для стягнення такої у суду немає.

Разом з тим, вважає колегія суддів, судом першої інстанції неправильно вирішено вимогу про стягнення пені за даним договором строкового банківського вкладу.

За змістом ст.ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, в тому числі неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

За правилами п. 32.2. ст. 32 наведеного вище закону у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Таким чином, спеціальним законом передбачено можливість стягнення пені у таких випадках і вказано засади її розрахунку. Колегія суддів знаходить, що вимога позивача про стягнення пені та її розрахунок ґрунтуються на приписах закону і матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення 11721,04 грн пені у зв'язку з порушенням банком грошового зобов'язання, а також щодо стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 2343,32 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2015 року у частині відмови у стягненні пені у зв'язку з порушенням банком грошового зобов'язання та у частині стягнення судового збору - скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 11721,04 грн - пені у зв'язку з порушенням банком грошового зобов'язання та 2343 грн 32 коп. судового збору.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

О.Є. Меленко