Постанова № 43039751, 04.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа № 920/56/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Капустін Д.О., дов. №79/15-0685/1 від 30.09.2014 року

відповідачів - 1) не з'явився, 2) не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (вх.1179С/3-11) на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. у справі №920/56/15

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», м. Суми,

до 1) Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.», м. Івано-Франківськ,

про стягнення 11 063 658,53 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач - Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» та Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.», першого та другого відповідачів, про стягнення 11 063 658,53 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. у справі №920/56/15 (суддя Лугова Н.П.) позовні матеріали з додатками повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК України. При цьому, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено відомостей та не подано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва одного з відповідачів - ТОВ «К.Г.Д.», а також не зазначено підстав продажу векселів та не надано відповідних договорів.

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015р. у справі №920/56/15 та передати справу на розгляд до господарського суду Сумської області.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивачем додані до справи належні та допустимі докази правонаступництва ТОВ «К.Г.Д.», зокрема, витяг з ЄДРПОУ від 24.11.2014. Інші докази (статут, рішення засновника тощо) позивач не мав можливості отримати від ТОВ "К.ГД", а тому такі докази за необхідності могли б бути витребувані судом від реєстратора або ТОВ "К.Г.Д." під час розгляду справи по суті.

Також вказує на те, що позивач відповідно до статті 16, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, вважається законним держателем векселів,стягнення заборгованості за якими є предметом позову у даній справі, так як його право на векселі базується на безперервному ряді індосаментів, два останніх з яких є бланковими.

Таким чином, як стверджує позивач, у позовній заяві повно викладені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, зазначені у позовній заяві та додані до неї, а відповідно відсутні передбачені п. З ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підстави для повернення позовної заяви.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015 року на 15:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2015 року підтримав апеляційну скаргу.

Представники першого та другого відповідачів у судове засідання 04.03.2015 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102214625810 та №6102214626798 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Заяв, клопотань до суду від учасників процесу не надходило.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України в межах п"ятнадцяти днів строку розгляду скарги на ухвалу суду.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дло пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Місцевий господарський суд повертаючи позовну заяву на підставі зазначеної норми, виходив з того, що позивачем не зазначено відомостей та не подано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва одного з відповідачів - ТОВ «К.Г.Д.», а також не зазначено підстав продажу векселів та не надано відповідних договорів.

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Зі змісту позовної заяви та доданих до нех матеріалів вбачається, що предметом позову у даній спарві є стягнення заборгованості за векселями, що видані повним Товариством фірмою «К.Г.Д.» код 22178738 (зазначений на векселях, копії додані до позовної заяви).

При цьому, у позовній заяві позивачем викладені обґрунтування підстав подання позову до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.» код 22178738 та зазначаються докази - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який був доданий до позовної заяви.

Так в позовній заяві зазначено, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 22178738 на даний час у реєстрі зареєстроно Товариство з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.».

Отже вказана інформація свідчить про зміну векселедавцем - Повним товариством фірмою «К.Г.Д» організаційно-правової форми, що є перетворенням і відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України передбачає перехід до нової юридичної особи усього майна, всіх прав, обов'язків попередньої юридичної особи в порядку універсального правонаступництва.

Таким чином, Позивачем додані до справи належні та допустимі докази правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.» прав та обов"язків правопопередника- Повного товариства фірми «К.Г.Д» , зокрема, Витяг з ЄДРПОУ від 24.11.2014.

Інші докази (статут, рішення засновника тощо) позивач не мав можливості отримати від ТОВ «К.Г.Д», а тому такі докази у разі необхідності могли бути витребувані судом від реєстратора або у ТОВ «К.Г.Д» під час розгляду справи по суті.

Що стосується підстав продажу векселів та ненадання позивачем відповідних договорів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі ст. 16, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською Конвенцією від 07.06.1930 року, ратифікованою Україною 06.07.1999 року, власник векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Окрім цього, у Постанові Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» суд дійшов висновку про те, що особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться.

Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними.

Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

У пункті 18 Постанові Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» зазначено, що за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому, підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, який находиться у кредитора.

Отже позивачем викладено обставини, на яких грунтується позовна вимога про стягнення заборгованості та докази на підтвердження цієї обставини - відповідні векселі.

При цьому, у позовній заяві вказано про докази, що підтверджують зазначені обставини, і вказані докази додані до заяви, а тому місцевий господарський суд помилково повернув позовну заяву на підставі п. З ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд господарського суду Сумської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1, пунктом 3 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015р. у справі №920/56/15 скасувати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) та Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.»( 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 101, код 22178738) на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Справу направити на розгляд господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.03.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.