Вирок № 43038344, 05.03.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1301/15-к

Провадження № 1-кп/204/149/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

за участю секретаря: Акименко К.С.,

за участю прокурора: Зонова Р.Е.,

за участю потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040680000315, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Войниха Лубинського району Полтавської області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2015 року приблизно о 03:00 годині ОСОБА_2, знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2 м. Дніпропетровську у знайомого - потерпілого ОСОБА_1, маючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у вказаному місці та час, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, і вони залишаться таємними для оточуючих, діючи умисно, таємно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_1, а саме: планшет DIGMA Optima 7. 3G TT7025MG, imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2, вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 161/38 від 20.02.2015 року, станом на 06.02.2015 року складає 750 гривень.

Після цього, ОСОБА_2 маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 750 гривень.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України.

27 лютого 2015 року у даному кримінальному провадженні між потерпілим

ОСОБА_1 на підставі ст. 56 КПК України та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст. 468, 469 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в обсязі підозри.

Сторони укладеної угоди погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді громадських робіт на строк сто сорок годин, з додержанням вимог ч. 3 ст. 68 КК України та ст.69-1 КК України.

ОСОБА_2 повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди. Угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним він укладав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та потерпілим угоду.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 просив суд затвердити укладену угоду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає, що узгоджена міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Витрати пов'язані з проведенням експертизи у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 27 лютого 2015 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 140 (сто сорок) годин.

Речовий доказ:

- планшет DIGMA Optima 7.3G TT7025MG, imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому, - залишити власнику ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 документально підтверджені витрати на залучення експерта в дохід держави у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) гривня 04 копійки (одержувач платежу - ГУДКСУ у Дніпропетровської області; код банку отримувача - 805012, отримувач УК у Кіровському районі м. Дніпропетровська/24060300, код отримувача 37989316, рахунок отримувача 31418544700007, висновок експерта № 1621/38 від 20.02.2015 року) (а.п.40).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ю. Мащук