Рішення № 43037221, 15.01.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11130/14-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

15 січня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого суддіГребенюка В.В., за участю секретаря Шабатин Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних збитків, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі за текстом - СТзДВ «Гарантія»), третя особа - ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2), про стягнення суми страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Зазначила, що 20.11.2012 р. у м. Києві по вул. Мельникова, 52 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП), а саме, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_5, не пропустив автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2., у зв'язку з чим було спричинено матеріальну шкоду. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2012 р. ОСОБА_3 визнано винним. На момент скоєння ДТП, автомобіль «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_5 був застрахований СТзДВ «Гарантія» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № АВ/9739056. 03.06.2013 р., на виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про ДТП було повідомлено СТзДВ «Гарантія» з наданням усіх підтверджуючих документів. Відповідно до листа СТзДВ «Гарантія» від 26.05.2014 р., заяву ОСОБА_1 про страховий випадок було визнано страховим випадком та складено акт № 2549-ЦВ/2012 за яким СТзДВ «Гарантія» сплачує страхове відшкодування у розмірі 9 851,04 грн. У зв'язку з тривалою невиплатою страхового відшкодування, ОСОБА_1 просила стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.09.2013 р. по 10.12.2014 р., що становить 2 208,55 грн. Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 223,46 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 375 грн. 69 коп. В зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернулася за захистом порушеного права до суду.

До початку судового засідання представник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїй заяві вказав, що позов підтримує з тих же підстав, що викладені у позові, крім того зазначив, що не заперечує щодо винесення заочного рішення (а.с. 63).

Третя особа ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

СТзДВ «Гарантія» в судові засідання не з'явилося, про день, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Так, в судові засідання викликалося судовими повістками зі зворотними повідомленнями про явку в судове засідання 14.11.2014 р., 11.12.2014 р., 15.01.2015 р. (а.с. 23, 25, 27, 35, 53, 56).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідачів та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с. 41).

ОСОБА_2., мав право на експлуатацію автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_4, що підтверджено нотаріально посвідченою довіреністю на право експлуатації (а.с. 42).

20.11.2012 р. у м. Києві по вул. Мельникова, 52, сталася ДТП, а саме ОСОБА_3, керуючи автомобілем «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_5, не пропустив автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2., у зв'язку з чим було спричинено матеріальну шкоду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2012 р. ОСОБА_3 визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 43).

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія автомобіля «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_5 була застрахований СТзДВ «Гарантія», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9739056 (а.с. 44).

03.06.2013 р. до СТзДВ «Гарантія» було подано заяву на виплату страхового відшкодування (а.с. 45).

Відповідно до листа СТзДВ «Гарантія» від 26.05.2014 р., заяву ОСОБА_1 про страховий випадок, було визнано страховим випадком та складено акт № 2549-ЦВ/2012, за яким СТзДВ «Гарантія» сплачує страхове відшкодування у розмірі 9 851 грн. 04 коп. (а.с. 46)

Правовідносини, що виникли між сторонами, крім загальних норм цивільного законодавства врегульовані спеціальним законодавством у сфері страхування ЗУ «Про страхування» та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» даний вид страхування здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1187 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За визначенням ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За правилом ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством. Цим Законом встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. ст. 22, 28 Закону).

Стаття 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає ліміти відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Як встановлено судом, згідно складеного акту № 2549-ЦВ/2012, за яким СТзДВ «Гарантія» зобов'язалось сплатити страхове відшкодування у розмірі 9 851 грн. 04 коп., з урахуванням встановлених судом обставин справи, з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 9 851 гривня 04 копійки.

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Сума невиплаченого страхового відшкодування складає 9 851 гривня 04 копійки, а відтак, пеня за кожен день прострочення з 03.09.2013 р. по 14.12.2014 р. становить 2 208 гривень 55 копійок.

Розрахунки ОСОБА_1 в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, СТзДВ «Гарантія» спростовані не були.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сума невиплаченого страхового відшкодування складає 9 851 гривня 04 копійки, а відтак, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 03.09.2013 р. по 10.12.2014 р. складає - 2 223 гривні 46 копійок, сума боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми становить - 375 гривень 69 копійок.

Розрахунки ОСОБА_1 в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, СТзДВ «Гарантія» також спростовані не були.

За таких обставин суд, на основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які піддягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі - 9 851 гривня 04 копійки, пеню у розмірі - 2 208 гривень 55 копійок, 3 % річних у розмірі - 375 гривень 69 копійок та інфляційну складову у розмірі - 2 223 гривні 46 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 гривень 60 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1187, 1192 ЦК України, положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних збитків - задовольнити;

Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (Код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму страхового відшкодування у розмірі - 9 851 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 04 копійки;

Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (Код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) пеню у розмірі - 2 208 (дві тисячі двісті вісім) гривень 55 копійок, 3 (три) проценти річних у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) гривень 69 копійок, інфляційну складову боргу у розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) гривні 46 копійок;

Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (Код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк