Рішення № 43036907, 04.03.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/281/15

Справа №754/15612/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2015 Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

при секретарі Яремус-Байсановій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа : ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія « Київенерго » про визнання втратившими право на вселення , користування житловою площею та визнання ордеру недійсним ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача , в якому зазначила про те , що 01.03.2012 р. Публічним акціонерним товариством « Київенерго» в особі філії « Енергосервіс Київенерго » відповідачу було видано спеціальний житловий ордер за № 1016 на сім»ю із 3-х осіб на право користування житловою площею - кімнатою АДРЕСА_1 03.08.2012 р. у зв»язку із закінченням терміну дії спеціального житлового ордеру відповідач отримала спеціальний житловий ордер за № 126 , який був дійсний протягом 30 днів . Станом на 03.09.2012 р. відповідач не скористалась своїм правом на вселення в кімнату АДРЕСА_1 а тому виданий ордер за № 126 є недійсним , а відповідач разом з сім»єю з трьох осіб втратила право на вселення та користування зазначеною житловою площею .

21.01.2015 р. представником позивача було надано заяву про зміну підстав позову , в якій останній зазначив про те , що спеціальний житловий ордер за № 126 від 03.08.2012 р. був виданий відповідачу неіснуючим філіалом « Енергосервіс» ПАТ « Київенерго» . На момент видачі довіреності представнику відповідача у справі , відповідач не мала реєстрації місця проживання за адресою : АДРЕСА_1 , не пред»явила ордер завідуючому гуртожитку , відповідно до чого ордер став недійсним , а відповідач втратила право на вселення та право користування житловою площею у кімнаті ( а.с. 44 ) .

В судовому засіданні представник позивача зазначив про те , що подана 21.01.2015 р. заява доповнює попередньо зазначені позивачем підстави позовних вимог .

Відповідно до викладених у позовній заяві та заяві від 21.01.2015 р. вимог позивач просить :

Визнати , що з 03 вересня 2012 р. ОСОБА_2 з сім»єю із трьох осіб втратила право на вселення та право користування жилою площею - кімнатою кімнатою АДРЕСА_1 та визнати недійсним спеціальний житловий ордер № 126 від 03 серпня 2012 р. , що виданий Публічним акціонерним товариством « Київенерго» в особі філії « Енергосервіс Київенерго» на ім»я ОСОБА_2 на сім»ю із трьох осіб на право користування жилою площею в гуртожитку - кімнатою АДРЕСА_1 , яке складається із однієї житлової кімнати , з 03 вересня 2012 р. недійсним .

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з обставин , що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , пояснив , що відповідачем правомірно був отриманий спеціальний житловий ордер за № 126 на право зайняття сім»єю з трьох осіб кімнати АДРЕСА_1 Зазначену кімнату безпідставно займає позивач , яка відмовилась в добровільному порядку її звільнити , у зв»язку з чим родина відповідача змушена була звертатись до правоохоронних органів та суду за захистом своїх порушених прав. Правомірність видачі відповідачу вищезазначеного спеціального ордеру була предметом судового розгляду . Постановлені судами рішення підтверджують ту обставину , що спеціальний житловий ордер за № 126 був виданий відповідачу на законних підставах , остання з сім»єю із трьох осіб не втратила право на вселення та право користування спірною житловою площею . Що стосується посилання позивача на неіснуючу організацію , яка видала оспорюваний ордер, представник відповідача пояснив , що Основним джерелом печатки філії Енергосервіс "Київенерго" ПАТ Київнерего" є її реквізити та код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу за № 25397719, який ніколи не змінювався та існує па даний час. Крім того у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців зазначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у стані формування. Інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01.07.2004 року та не включенних до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців утримується в органах виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація, а також відомості про закриття юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

3-я особа ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні зазначив про те , що заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав їх необгрунтованості та безпідставності , одночасно зазначив про те , вселитися в спірну кімната відповідач , яка є його дружиною та їх дочка не мали змоги через те , що кімната АДРЕСА_1 була зайнята позивачем .

Представник 3-ої особи ПАТ Енергопостачальна компанія « Київенерго » в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , зазначив про те , що позивач ніколи не отримувала ордер на вселення в спірне житлове приміщення - кімнату АДРЕСА_1 , права на користування зазначеним приміщенням не має та не зазначила яке саме право чи інтерес позивача порушений відповідачем та якими доказами це підтверджено . Право вимоги про визнання відповідача такою , що втратила право користування спірним житловим приміщенням , може належати особі , права якої дійсно порушуються . Такою особою може бути зокрема уповноважений орган , який надав відповідачу право на вселення . Позивач не є належною стороною , яка набула право зазначеної позовної вимоги . Питання щодо визнання ордеру № 126 від 03.08.2012 р. недійсним розглядалось в іншому судовому провадженні № 754/7805/13-ц , в якому позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені позовних вимог .

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали , справи суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів .

В судовому засіданні позивач та її представник , посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі « Кривіцька і Кривіцький проти України » зазначили про те , що з листопада 2009 р. по теперішній час позивач , відповідно до усної домовленості з ПАТ « Київенерго» проживає в кімнаті АДРЕСА_1 і таким чином має достатні і тривалі з»язки з конкретним місцем - кімнатою , що для позивача є житлом , право на яке охороняється державою та спірним ордером № 126 від 03 серпня 2012 р. зачіпаються права позивача на зазначене житло, що дає позивачу право на звернення до суду за захистом свого порушеного та оспорюваного права.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін .Сторони та інші особи , які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі .

Відповідно до ст.128 ЖК України порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР , цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства , установи , організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету .

Відповідно до ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства , установи , організації видає громадянинові спеціальний ордер , який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу .

Відповідно до п. 10 Примірного положення про гуртожитки на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства , установи , організації видає громадянинові спеціальний ордер , який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу . Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

Відповідно до ст.. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення , неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення , а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень .

Судом встановлено , що на підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ "Київенерго" від 20.02.2012 р. протокол №2/2012. відповідачу ОСОБА_2 із сім»єю в складі 3-х осіб було видано ордер №1016 від 01.03.2012р. року на право користування кімнатою АДРЕСА_1

03.08.2012 р. у зв»язку з передачею гуртожитку по АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади м. Києва до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації , проведення ревізії щодо осіб , які зареєстровані в гуртожитку , відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 20.02.2012 р. на сім»ю з трьох осіб : вона , чоловік ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, було видано спеціальний ордер № 126 від 03.08.2012 р. на право користування кімнатою АДРЕСА_1 . Ордер видано за підписом директора філіалу « Енергосервіс» ПАТ « Київенерго» ( а.с.36 ) .

В судовому засіданні представник відповідача та 3-я особа ОСОБА_3 пояснив , що відповідач та члени її сім»ї позбавлені можливості вселитися в кімнату АДРЕСА_1 через те , що зазначену кімнату з 2009 р. самовільно займає позивач .

Позивач в судовому засіданні пояснила , що з листопада 2009 р. по теперішній час спірну кімнату № 103 в гуртожитку вона займає відповідно до усної домовленості з ПАТ « Київенерго». Доказів правомірності зайняття зазначеної кімнати та користування нею позивачем не надано .

З встановлених по справі обставин та матеріалів справи вбачається , що між позивачем та відповідачем , а також між позивачем та 3-ою особою ПАТ Енергопостачальна компанія « Київенерго » існували та продовжують існувати спори з приводу правомірності видачі ПАТ Енергопостачальна компанія « Київенерго » відповідачу ОСОБА_2 ордерів на право зайняття житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 , права позивача ОСОБА_1 на користування зазначеним приміщенням, неможливості вселення відповідача ОСОБА_2 в спірну кімнату , тощо .

З матеріалів справи , пояснень представника відповідача та 3-ої особи ПАТ Енергопостачальна компанія « Київенерго » вбачається , що рішенням судів , на розгляді яких перебували вищезазначені спори та які набули законної сили , встановлено правомірність видачі відповідачу спеціального ордеру № 126 та зазначено про те , що відповідач разом зі своєю сім»єю у складі трьох осіб не втратили право на вселення в кімнату АДРЕСА_1 та право користування зазначеним житловим приміщенням .

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Згідно з ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача про те , що відповідач , отримавши спеціальний житловий ордер за № 126 , станом на 03.09.2012 р. не скористалась своїм правом на вселення в кімнату АДРЕСА_1 та реєстрацію в зазначеній кімнаті , а також про те , що вищезазначений ордер на житлову кімнату виданий з порушенням порядку і умов надання жилих приміщень, зокрема неіснуючою організацією , не відповідає встановленим по справі обставинам та є недоведеним в ході розгляду справи .

При цьому позивачем не надано доказів правомірності користування нею спірною кімнатою та доказів порушення її житлових прав відповідачем по справі .

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог , відповідно до ст. 88 ЦПК України , понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають .

На підставі викладеного , керуючись ст. 10, 11, 60 ,88, 212-215 ЦПК України , суд

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .

Суддя :

.