Рішення № 43035842, 04.03.2015, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2992/14-ц

Провадження №2/541/60/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 березня 2015 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом Кредитної спілки «Лубно» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року Кредитна спілка «Лубно» звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 вересня 2008 року № УК/П-М3009А в сумі 15085,23 грн., посилаючись на те, що 30 вересня 2008 року між КС «Лубно» та ОСОБА_1 був укладений зазначений кредитний договір на суму 10000 грн. під 48% річних строком на 12 місяців. Відповідно до п.3.2. кредитного договору позичальник повинен був здійснювати плату за використання кредиту щомісяця згідно графіку погашення кредиту. Позичальник в період з 28.10.2008р. по 30.03.2009р. частково сплатив відсотки в сумі 3745,00 грн. та тіло кредиту в сумі 1740,00 грн. після чого перестав розраховуватись по кредитному договору. У зв'язку з порушенням боржником своїх зобов'язань, за позовом Кредитної спілки «Лубно» Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 7 листопада 2012 року ухвалене рішення про стягнення з відповідача 34161,19 грн. заборгованості за кредитним договором та 342,00 грн. судових витрат. Вказане рішення набрало законної сили 5 грудня 2012 року але до цього часу відповідачем не виконане. В зв'язку з цим позивач продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом і станом на 30.09.2014 року у відповідача утворилася заборгованість у сумі 15085,23 грн., що складається з відсотків за користування кредитом в сумі 13900,54 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 417,02 грн. та втрат від інфляції в сумі 767,67 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути з нього понесені судові витрати.

Під час судового розгляду справи, 22 січня 2015 року, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № УК/П-М3009А від 30.09.2008 року станом на 1 січня 2015 року в сумі 17398,92 грн. (а.с.21-22).

В судовому засіданні представник позивача Старосвіт В.Ф., що діє на підставі відповідної довіреності (а.с.41), позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності (а.с.28) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем не наведено обґрунтованих розрахунків сум заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № УК/П-М3009А. У відповідності до п.п. 1.1, 2.1 вказаного кредитного договору позивач надав позичальнику кредит в сумі 10000 грн. строком на 12 місяців з 30.09.2008р. по 30.09.2009р., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит на умовах, зазначених у даному договорі (а.с.5). Згідно п.2.2. цього договору він діє до строку , визначеного в п.2.1, а в частині розрахунку по кредиту - до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту ст. 610 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання. Боржник, що порушив зобов'язання не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що передбачено ст. 625 ЦК України.

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту та сплаті відсотків рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 7 листопада 2012 року з відповідача стягнуто на користь позивача 34161,19 грн. заборгованості за зазначеним кредитним договором (а.с.46). На виконання цього рішення, яке набрало законної сили 5 грудня 2012 року (а.с.47), ВДВС Миргородського МРУЮ стягнуто з відповідача 5190,52 грн. (а.с.44), які у зв'язку із наявністю на виконанні виконавчого провадження з виконання постанови від 22.05.204 року про стягнення з Кредитної спілки «Лубно» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 6638,68 грн. на підставі ст.43, 44, 45 Закону України «Про виконавче провадження» перераховані на спеціальний реєстраційний рахунок, як погашення витрат на проведення виконавчих дій (а.с.45).

Відповідно до п.5.1 кредитного договору № УК/П-М3009А від 30.09.2008р. в першу чергу погашаються проценти за користування кредитом, тому стягнута сума не вплинула на розмір заборгованості відповідача по сумі кредиту, яка згідно зазначеного рішення суду складає 8260,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статях 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Тому суд приходить до висновку, що наявність рішення суду від 07.11.2012 року, яким стягнуто з відповідача заборгованість за зазначеним кредитним договором в розмірі 34161,19 грн. не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не позбавляє кредитора права на отримання сум, належних йому за договором.

Відповідно до п.3.4 кредитного договору в разі порушення строків сплати строкового платежу за кредитом та/або процентів за ним більше ніж на три календарні дні кредитодавець має право подвоїти процентну ставку, зазначену в п.3.1. до дня повної сплати заборгованості.

Таким чином, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, по зазначеному кредитному договору виникла нова заборгованість по процентам, яка складає: 8260 грн. (залишок заборгованості по тілу кредиту) х 48% (процентна ставка за рік, встановлена п.3.1 договору) х 2 : 365 днів х 31 день (кількість днів у місяці) = 673,48 грн. за місяць. У випадку, якщо у місяці 30 або 28 днів сума процентів за місяць становить відповідно 651,74 грн. та 608,30 грн. Таким чином, надані позивачем розрахунки суми заборгованості за відсотками відповідають умовам кредитного договору та фактичним обставинам справи, за виключенням розміру відсотків за лютий 2013 року та лютий 2014 року, який завищений на 20 грн. за місяць. Таким чином, всього заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. складає 15859,24 грн. (а.с.19-20, 23).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. Таким чином, якщо в договорі позики чи кредитному договорі встановлено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК. Оскільки п.3.4 кредитного договору передбачене збільшення розміру процентів у разі прострочення сплати боргу і позивачем заявлені вимоги про стягнення процентів у підвищеному розмірі, підстави для нарахування та стягнення з відповідача ще й 3% річних відсутні і у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення заборгованості по процентам з урахуванням індексу інфляції, оскільки ч.2 ст. 625 ЦК України передбачає його урахування при сплаті суми боргу, а не відсотків, які нараховані на цю суму за користування нею, як це зроблено позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1, на користь Кредитної спілки «Лубно» заборгованість по процентам по кредитному договору № УК/П-М3009А від 30 вересня 2008 року в розмірі 15859,24 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 598, 610, 1054 ЦК України суд, -

В И Р И Ш І В:

Позов Кредитної спілки «Лубно» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миргорода Полтавської області, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки «Лубно» (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Монастирська, 70, код ЄДРПОУ 26091230) заборгованість по процентам за кредитним договором № УК/П-М3009А від 30 вересня 2008 року в розмірі 15859,24 грн. (П'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 24 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Лубно» 243,60 грн. (Двісті сорок три гривні 60 коп.) у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю. В. Сидоренко