Ухвала суду № 43035522, 11.03.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9469/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - - ОСОБА_1

з участю державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчуці матеріали подання державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_2 про примусове входження до житлового приміщення боржника,-

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_2 з поданням про примусове входження до житлового приміщення боржника ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.

Посилався, що у відділі відкрито два виконавчих провадження про виселення боржника із вказаного житлового приміщення та вселення до цього приміщення ОСОБА_4 та членів її сімї.

Боржник ОСОБА_3 жодних дій направлених на виконання виконавчих документів не вчиняє,строк на добровільне виконання закінчився, був належним чином повідомлений щодо проведення виконавчих дій по виселенню та вселенню, призначених на 05 березня 2015 року, однак відмовився від отримання такого повідомлення.

Просить дозволити примусове входження до квартири АДРЕСА_2.

Суд, вислухавши пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали подання, встановив наступне.

Згідно ст. 30 Конституції України проникнення до житла та проведення в ньому огляду допускається лише за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

За зверненням державного виконавця в порядку п. 9 ч. 3 ст. 5 Закону України Про виконавче провадженняз поданням, погодженим з начальником державної виконавчої служби, суд на підставі ст. 376 ЦПК України вирішує питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні судових рішень.

Виконання рішення про виселення проводиться відповідно до ст. 78 цього Закону та полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням.

Рішення про вселення проводиться відповідно до положень ст. 79 Закону України Про виконавче провадження.

Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 05 січня 2015 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення, виселення та зняття з реєстрації, позов було задоволення частково.

Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні частиною житлового будинку (квартирою 2), що розташована по вул. Пролетарській, 97/35 в м. Кременчуці Полтавської області.

Виселено ОСОБА_3 з частини житлового будинку (квартири 2), що розташована по вул. Пролетарській, 97/35 в м. Кременчуці Полтавської області без надання іншого житлового приміщення.

Вселено ОСОБА_4 та членів сім»ї: чоловіка ОСОБА_5, дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 у частину житлового будинку (квартиру 2), що розташована по вул. Пролетарській, 97/35 в м. Кременчуці Полтавської області.

На виконання вказаного рішення суду 22 січня 2015 року було видано виконавчі листи про виселення ОСОБА_3 з частини житлового будинку (квартири 2), що розташована по вул. Пролетарській, 97/35 в м. Кременчуці Полтавської області без надання іншого житлового приміщення, вселення ОСОБА_4 та членів сімї: чоловіка ОСОБА_5, дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 у частину житлового будинку (квартиру 2), що розташована по вул. Пролетарській, 97/35 в м. Кременчуці Полтавської області.

Постановами державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 27 січня 2015 року та від 03 лютого 2015 року відповідно відкрито виконавче провадження ВП № 46206832 по виселенню боржника з квартири та ВП № 46312412 по вселення стягувачів до квартири.

З ухвали суду від 24 лютого 2015 року, яка набрала законної сили і якою було відмовлено у задоволенні тотожного подання цього ж державного виконавця щодо примусового входження до житлового приміщення боржника з мотивів недотримання вимог ст.ст. 78, 79 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обовязкового письмового повідомлення боржника про день та час вчинення виконавчих дій щодо вселення і виселення, постає, що актами державного виконавця

від 02, 16 та 17 лютого 2015 року було зафіксовано дії державного виконавця по виселенню боржника та вселення стягувача з членами сімї всупереч вимог вказаних норм.

Державним виконавцем 25 лютого 2015 року по вказаним виконавчим провадженням були підготовлені письмові офіційні повідомлення в адресу боржника щодо вчинення виконавчих дій о 10 годині 05 березня 2015 року по виселенню боржника та вселенню стягувачів.

Дані повідомлення не були направленні боржнику засобами рекомендованого поштового звязку за місцем знаходження спірного житлового приміщення та/або за фактичним місцем проживання боржника, яке не було встановлено державним виконавцем.

Твердження державного виконавця щодо належного повідомлення 27 лютого 2015 року боржника про майбутні процесуальні виконавчі дії, здійсненого державним виконавцем за місцем роботи боржника не заслуговують уваги, оскільки такі повідомлення не були вручені боржнику фактично за його місцем роботи, а акти державного виконавця від 27 лютого 2015 року, за висновком суду, не підтверджують факт отримання повідомлення боржником та не підтверджують факт дійсної відмови боржника від одержання повідомлень і постановки підпису або відмови від підпису. При цьому, такі дії державного виконавця були здійсненні без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» у присутності одночасно двох осіб понятих. В акті зазначено лише одну особу понятого, що не заперечував державний виконавець у судовому засіданні, котрий також пояснив, що свої дії повинен був вчиняти у присутності двох понятих.

05 березня 2015 року цим же державним виконавцем були складені акти про неможливість вчинення виконавчих дій щодо виселення боржника та вселення стягувача, хоча, як постає з актів, такі дії державного виконавця здійснювалися за відсутності понятих взагалі.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове входження до житлового приміщення боржника, оскільки державним виконавцем не були вжиті заходи щодо дотримання процедури належного повідомлення боржника по здійсненню виконавчих дій про вселення та виселення, як це передбачено ст. ст. 78, 79 Закону України Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст. 208-210, 293, 294, 376 ЦПК України, ст.ст. 5, 78, 79 Закону України Про виконавче провадження, суд,

-

УХВАЛИВ :

Відмовити державному виконавцю Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_2у задоволенні подання про примусове входження до житлового приміщення боржника ОСОБА_3.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає повторному зверненню з поданням про надання дозволу на примусове входження до житлового приміщення.

Суддя :