Ухвала суду № 43035500, 10.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/6024/13 Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М.Провадження № 22-ц/780/1165/15 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 1 10.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

при секретарі : Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області про визнання права на отримання житлового приміщення та виділення його для постійного проживання, -

в с т а н о в и л а:

Восени 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаними позовами, мотивуючи свої вимоги тим, що є військовослужбовцями, які мають військову вислугу понад 20 років, перебувають на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, тому відповідно до законодавства вони та члени їх сімей мають право на отримання житлового приміщення і виділення його для постійного проживання. Просили суд визнати за ними та членами їх сімей право на отримання квартир № 46 і № 42 у будинку АДРЕСА_1 відповідно та зобов'язати відповідачів надати клопотання про виключення цих квартир з числа службових для надання їх для постійного проживання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року цивільні справи об'єднані в одне провадження.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 4 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2014 року вищевказані судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 та членами його сім'ї - дружиною ОСОБА_3 та донькою дружини ОСОБА_4 право постійного користування квартирою АДРЕСА_1, що є службовим житловим приміщенням.

Визнано за ОСОБА_2 та членом його сім'ї - матір'ю ОСОБА_5, право постійного користування квартирою АДРЕСА_2, що є службовим житловим приміщенням.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_6 квартирно-експлуатаційне управління подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачів ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_2, який діє у своїх інтересах та в інтересах іншого позивача - ОСОБА_1, заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження по справі.

Заслухавши пояснення заявника, інших учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про таку процесуальну дію незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами є фактично врегульованим, оскільки за позивачами та членами їх сімей зареєстровано право власності на житлові приміщення, які вони просили виключити з числа службових шляхом зобов'язання відповідача подати відповідне клопотання.

Отже, відмова позивачів від позову не порушує їх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і вона визнана судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставинколегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість заяви позивачів про відмову від позову з подальшим закриттям провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 174, 205, 306, 307, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позову задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року скасувати, провадження в справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: