Ухвала суду № 43034689, 05.03.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/5150/13-к Головуючий у 1-й інст. Моголівець І. А.

Категорія ч.2 ст. 307 КК України Доповідач Михайловський В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді: Михайловського В.І.,

суддів: Жизнєвського Ю.В., Фоміна Ю.В.,

з участю секретаря: Парижан І.О.,

прокурора: Селюченко І.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2014 року,

в с т а н о в и в:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Хотинівка

Коростенського району, Житомирської області,

громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, судимого: - 17.09.2008 року

Коростенським міськрайонним судом

Житомирської області за ст. 307 ч.2 КК України на

5 (п'ять) років позбавлення волі з іспитовим

строком на 3 роки, дані щодо звільнення

обвинуваченого від призначеного покарання у

провадженні відсутні.

засуджено за ст. 307 ч.2 КК України на 6 (шість) років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією ? частини майна, що є його особистою власністю.

Початок строку відбування покарання рахується з моменту приведення вироку до виконання. Зараховано у вказаний строк час перебування ОСОБА_1 під вартою: з 01 червня 2013 року по 18 червня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено попередній - застава.

Після набрання вироком законної сили вирішено повернути ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, яка була внесена ним на рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області № 37317006001562, МФО 811039, код 26278626, ГУ ДКСУ у Житомирській області.

Речові докази по справі: медичний шприц ємкістю 6 мл з ін'єкційною голкою, з прозорою безбарвною рідиною - наркотичним засобом метадоном масою - 0,020 г, медичний шприц ємкістю 5 мл з пластиковим ковпачком, з рідиною коричневого кольору - особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильований масою - 0,145 г, що зберігаються в камері схову речових доказів ЛВ на станції Коростень УМВС України на ПЗЗ - вирішено знищити; гроші в сумі 30 гривень, номіналом 10 гривень та 4 купюри номіналом в 5 гривень, за які проводилась закупівля наркотичних засобів - вирішено повернути Управлінню МВС України на Південно-Західній залізниці; два марлеві тампони зі змивами з долоней - вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження; два мобільні телефони «Нокіа 101» та «Нокіа 1280», що зберігаються в камері схову речових доказів ЛВ на станції Коростень УМВС України на ПЗЗ, вирішено повернути власнику ОСОБА_1; 5 СД -дисків з відео та аудіо записом - вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати по справі - 980 грн. 50 коп. за проведення експертизи стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави.

Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 в лютому місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, повторно, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту.

07 лютого 2013 року о 17 годині ОСОБА_1, перебуваючи на пероні залізничного вокзалу ст. Коростень, Південно-Західної залізниці, що по вул. Табукашвілі,18 в м. Коростень Житомирської області, незаконно збув- продав за 50 гр. ОСОБА_3 в медичному шприці одноразового використання місткістю 5,0 мл - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,074 грам.

Повторно, ОСОБА_1 в квітні місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб-опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту.

Повторно, 27 квітня 2013 року о 17 годині ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи по вул. Горького, що в м. Коростень, Житомирської області, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув- продав за 200 гривень громадянину «К» під вигаданим прізвищем «ОСОБА_10», задіяному для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, в медичному шприці одноразового використання місткістю 5,0 мл рідину коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,145 грам.

Повторно, ОСОБА_1 в червні місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав з метою збуту наркотичний засіб, який незаконно зберігав з метою збуту.

Повторно, 01 червня 2013 року о 16 годині ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Жовтневій, що в м. Коростень, Житомирської області, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув - продав за 220 гривень громадянину «К» під вигаданим прізвищем «ОСОБА_10», задіяному для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, в медичному шприці одноразового використання місткістю 6,0 мл прозору безбарвну рідину, яка містить наркотичний засіб - метадон ( фенадон), масою в рідині 0,020 грам.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2 просять вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 грудня 2014 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області є незаконним та необґрунтованим, суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення вироку допустив однобічність судового слідства, при цьому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання, кваліфікаційних ознак злочину, ступені тяжкості злочину до особи обвинуваченого.

Апелянти зазначають, що працівники міліції фактично з першого моменту, не врахували той факт, що наркотичну сировину ОСОБА_3 і ОСОБА_1 брали разом за особисті кошти, для особистого вживання у невстановленої особи, що було підтверджено в судовому засіданні гр. ОСОБА_3 - « що кожного разу на протязі останніх 5 років, ми збирали гроші і купували наркотики для особистого вживання», - спрямували всі свої зусилля на підбурювання злочину.

Як вбачається з аудіо фіксації телефонних розмов між гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1, обвинувачений ні разу не телефонував ОСОБА_3 і ні разу не пропонував купити у нього наркотики, з аудіо фіксації телефонних розмов між гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просліджується постійне підбурювання до злочину обвинуваченого. Обвинувачений пояснював суду, що він не є збудником наркотиків, він ні разу не зберігав при собі наркотичні засоби і їх не реалізовував, він є наркозалежним, що підтверджено і висновком наркологічної експертизи, а купував разом з ОСОБА_3, у невстановленої особи для сумісного вживання.

На думку апелянтів, суд не врахував дані обставини справи, однобоко та критично віднісся до показів обвинуваченого, не зробив висновок, що ОСОБА_1, не вчиняв би злочину без підбурювання до злочину, як зі сторони агента так і зі сторони працівників міліції.

Апелянти вважають, що всі дії з самого початку працівниками міліції були сплановані на провокацію вчинення злочину та відійшли від норм КПК чим порушили п.3 ст. 271 КПК України. Працівники міліції не виділили матеріали кримінального провадження в окреме провадження відносно невстановленої особи, не зареєстрували і не вивели в окреме провадження матеріали відносно невстановленої особи, яка 27.04.2013 року перебувала разом в автомобілі гр. ОСОБА_3 та обвинуваченим.

Не було перевірено судом обставини, пов'язаних з відносинами між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що здійснював оперативну закупівлю наркотичних засобів, на скільки вони добре один одного знають, в яких стосунках вони знаходились, чи не було неприязних стосунків, чи в дійсності відбувалася закупівля, якщо так, то про що останні розмовляли, чи не було з боку ОСОБА_3, провокаційних дій щодо обвинуваченого під час закупівлі наркотичних засобів та інші обставини, чому пропонував, що можуть мати значення для підтвердження чи спростування вини обвинуваченого або ж обставин, які можуть вплинути під час призначення судом покарання обвинуваченому.

На думку апелянтів, стороною обвинувачення в судовому порядку не доведено жодного факту, не підкріплено ні одним свідком, що ОСОБА_4 збував наркотичний засіб іншим особам, що він є розповсюджувачем наркотичної сировини, адже сумісне виготовлення та вживання наркотичних засобів не є збутом наркотичних засобів.

Апелянти зазначають, що понятими по справі є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є працівниками підвідомчої залізничної охорони на ПЗЗ ст. Коростень, є в прямій залежності від працівників транспортної міліції, є зацікавленими особами, так як виконують правоохоронні функції, це охорона громадської безпеки, громадського порядку та власності майна залізниці.

Під час їх допиту встановлено, що поняті не бачили самого факту збуту наркотиків, вони знаходились у відділі міліції і чекали на результати оперативної закупки, у кого проводилась закупка вони не знали і не бачили, як вона проводитись і тільки 01.06.2013 року, коли працівники міліції затримали ОСОБА_1, разом із слідчою групою виїхали на місце події.

Апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції всі дані обставини по справі не досліджувалися, висновки суду щодо порушення норм КПК України та інструкції про організацію проведення негласних слідчих дій працівниками міліції у вироку не зазначені, належної оцінки доказів судом надано не було, що є наслідком неповноти та однобічності судового слідства. Судом не було досліджено взагалі порядок проведення оперативної закупки наркотичних засобів у обвинуваченого на предмет дотримання порядку, що встановлений актами законодавства України.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не змогли пояснити суду, які кошти були використані для проведення оперативної закупки, в матеріалах провадження стороною обвинувачення не надані будь-які докази, які б стверджували той факт, що кошти видані відповідною структурою УМВС, в матеріалах відсутні будь-які квитанції на отримання та використання коштів спеціального призначення

Заслухавши доповідача по справі, обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на сукупності зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах: показах обвинуваченого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даних протоколів огляду та помічення грошових купюр, огляду покупця, оперативної закупки від 27.04.2013 року, огляду місця події, висновками експерта від 30.04.2013 року № 414 та від 03.06.2013 року № 452, речовими доказами, даних протоколів про результати аудіо-відео контролю особи від 29.05.2013 року та від 04.07.2013 року. Згідно обох записів, обвинувачений ОСОБА_1 дійсно домовлявся про купівлю наркотичного засобу, отримував гроші та особисто, керуючи автомобілем, слідував до місця купівлі. На запису від 27.04.2014 року чітко зафіксовано передачу наркотичного засобу з рук обвинуваченого легендованій особі, згідно яких ОСОБА_1 в лютому місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, повторно, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту.

Згідно наданих органами досудового розслідування та досліджених у суді першої інстанції доказів, 07 лютого 2013 року о 17 годині ОСОБА_1, перебуваючи на пероні залізничного вокзалу ст.. Коростень, Південно-Західної залізниці, що по вул. Табукашвілі,18 в м. Коростень Житомирської області, незаконно збув - продав за 50 гр. ОСОБА_3 в медичному шприці одноразового використання місткістю 5,0 мл - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,074 грам.

Повторно, ОСОБА_1 в квітні місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб-опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту.

Повторно, 27 квітня 2013 року о 17 годині ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи по вул.. Горького, що в м. Коростень, Житомирської області, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув- продав за 200 гривень громадянину «К» під вигаданим прізвищем «ОСОБА_10», задіяному для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, в медичному шприці одноразового використання місткістю 5,0 мл рідину коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,145 грам.

Повторно, ОСОБА_1 в червні місяці 2013 року при невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав з метою збуту наркотичний засіб, який незаконно зберігав з метою збуту.

Повторно, 01 червня 2013 року о 16 годині ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Жовтневій, що в м. Коростень, Житомирської області, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув - продав за 220 гривень громадянину «К» під вигаданим прізвищем «ОСОБА_10», задіяному для проведення оперативної закупки наркотичних засобів,в медичному шприці одноразового використання місткістю 6,0 мл прозору безбарвну рідину, яка містить наркотичний засіб - мета дон ( фена дон), масою в рідині 0,020 грам.

Під час судового слідства було допитано свідків ОСОБА_11, який пояснив, що 27.04.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 з 13.00 годин до пізнього вечора виконував на його прохання в його присутності сантехнічні роботи в квартирі.

В подальшому, під час відтворення дисків з результатами відтворення результатів аудіо-відео контролю особи ОСОБА_11 припустив, що може помилятися в даті проведення таких робіт.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що у нього є знайомий ОСОБА_3, який є також наркозалежним як і він, 01.06.2013 року ОСОБА_3 йому зателефонував та запропонував придбати і вжити наркотичний засіб. Вони зустрілись у місті після чого поїхали в район «пашини» до районної поліклініки, автомобіль поставили біля «Старого молокозаводу», де він у знайомого придбав наркотичний засіб близько 5 мл. Для закупівлі 200 грн. надав ОСОБА_3, а він добавив 20 грн. Наркотичний засіб ОСОБА_3 поділив, більшу частину залишив собі, меншу надав йому. Він вжив наркотичний засіб на місці. Вважає, що ОСОБА_3 також вжив, хоча не бачив чи вводив він його в організм чи ні. У ОСОБА_3 він позичив 5 гривень, які в подальшому вилучили, чим і пояснює наявність спеціальних надписів та люмінесцентної фарби на руках і одежі.

Самого ОСОБА_3 07 лютого та 27 квітня 2013 року взагалі не бачив, наркотичних засобів ні в кого не купував, працював на будівництві з 08 години до 17-18 години.

В подальшому, під час відтворення дисків з результатами відтворення результатів аудіо-відео контролю особи, обвинувачений ОСОБА_1 свої показання частково змінив і пояснив, що 27 квітня 2013 року він зустрічався з ОСОБА_3 та разом придбав наркотичний засіб, який вжив, після чого працював у ОСОБА_11.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який критично оцінив покази обвинуваченого ОСОБА_1 в сукупності з іншими зібраними по справі доказами та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вищевказані покази обвинувачений ОСОБА_1 використав з метою уникнути від кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин.

Допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 також пояснили, що 01 червня 2013 року працівниками міліції були запрошені в якості понятих під час закупівлі наркотичних засобів у громадянина ОСОБА_1 в їх присутності на ім' ОСОБА_12 були видані гроші в сумі 220 гривень, купюрами по 100,50,20,10,5 гривень, що були помічені спеціальною краскою з надписом «Закупка» та відсерокопійовані, при цьому дану особу було оглянуто на наявність в нього сторонніх предметів. Складено було відповідні акти, які всі підписали. Після цього даний громадянин на власному авто поїхав до ОСОБА_13, а приблизно через одну годину повернувся та надав працівникам міліції шприц об'ємом 5 мл, який був заповнений на 2 мл прозорою рідиною і сказав, що він купив метадон у ОСОБА_1. Шприц було поміщено в пакет, опечатано та бірку ними було підписано.

Як убачається з показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що працюють оперативними працівниками Коростенського ЛВ, до них надійшла оперативна інформація про те, що ОСОБА_1 здійснює продаж наркотичних засобів. За їх участю 27.04.2013 року та 01.06.2013 року у ОСОБА_1 було проведено оперативну закупівлю наркотичних засобів. В ході закупки використовувався громадянин «К» під вигаданим прізвищем ОСОБА_10, який за 200 грн. та за 220 грн., що були виділені із спецфонду МВС, провів ці закупки. ОСОБА_10 під час закупок, які проводились з участю понятих та із складанням відповідних протоколів помічення купюр, огляду покупця перед початком закупівлі , оперативної закупівлі та огляду місця події, отримував вищевказані гроші та на власному автомобілі ВАЗ їздив до ОСОБА_1 на закупівлі. Після проведення закупок наркотичного засобу, який знаходився в шприці загальним об'ємом 5 мл, та заповнений на 2 мл, першого разу рідиною темного кольору, а другого разу прозорої, ОСОБА_10 здавав їм та вказав, що придбав наркотичний засіб саме у ОСОБА_1 Під час затримання ОСОБА_1 у нього було вилучено одну помічену купюру, також краска з помічених купюр була в нього на руках і одежі.

Крім того, свідок ОСОБА_10, залучений в якості легендованої особи, пояснив, що він неодноразово раніше купував у ОСОБА_1 наркотичні засоби, потім вилікувався і відмовляв ОСОБА_1 від вживання наркотиків, але ОСОБА_1 не погоджувався, тому він сам запропонував працівникам міліції провести закупку наркотиків у ОСОБА_1 Обидва рази за наркотиками він разом з працівниками міліції їздили на його власному автомобілі ВАЗ 2105. Першого разу ОСОБА_1 надав кошти своєму знайомому на ім'я ОСОБА_2, який придбав наркотик у невідомої особи в районі «Коростень - Подільський», віддав його ОСОБА_1, який поділивши його на частини віддав йому. Другого разу, ОСОБА_1 особисто придбав наркотик у невідомої особи в районі «Старого молокозаводу» в м. Коростені біля вул. Жовтнева, до якої він ходив сам, і сам передав наркотик йому в руки.

Вважати, що вказані особи оговорили ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у апеляційного суду підстав немає.

Зазначені покази свідків узгоджуються також з іншими матеріалами провадження, а саме: актом огляду грошових купюр, протоколами оперативної закупівлі від 27.04.2013 року, 01.06.2013 року, протоколом огляду місця події.

А тому твердження, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не займався збутом наркотичних засобів та купував їх для власного вживання, оскільки є наркозалежним, як і те, що при проведенні оперативної закупки були присутні поняті, які є зацікавленими особами, є необґрунтованими, безпідставними та не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26.04.2002 року № 4, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб'єкта злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування, а згодом і судом першої інстанції достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово здійснював придбання наркотичного засобу - опію ацетильованого, метадону, за що частину наркотичного засобу отримував як винагороду. Згодом, отриманий ним наркотичний засіб ОСОБА_1 вживав особисто, а іншу частину наркотичного засобу збував за гроші легендованій особі, яка, у свою чергу, повертала придбаний наркотичний засіб працівникам міліції. Як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів, легендована особа - ОСОБА_10 особисто наркотичних засобів не вживав, у зв'язку з чим, є безпідставними посилання обвинуваченого ОСОБА_1 про спільне вживання наркотичних засобів з легендованою особою.

Крім того, факт вилучення частини помічених грошових коштів у обвинуваченого свідчить про те, і це встановлено судом першої інстанції, що частину грошових коштів, що спрямовувалися на закупку, обвинувачений ОСОБА_1 залишав собі в якості винагороди, маючи певну користь від таких закупок.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, легендованою особою є громадянин ОСОБА_3, якого, згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду від 15 серпня 2013 року, звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч.1 КК України, за фактом придбання наркотичних засобів 07.02.2013 року близько 17 години у особи, відомості щодо якої внесено в ЄРДР за № 12013060240000029 від 26.02.2013 року, що і є даним провадженням відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

Вирок суду 1-ї інстанції ґрунтується на перевірених доказах, здобутих як під час досудового розслідування так і належним чином перевірених під час судового слідства, яким суд першої інстанції надав вірну оцінку, здійснивши правильні юридичні висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичного засобу, особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненими повторно.

Зазначені висновки суду є достатньо обґрунтованими та належним чином мотивованими.

Кваліфікація протиправних дій ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК є правильною.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, характеристики винної особи, а також обставин передбачених змістом ст.ст. 66, 67 КК України. .

Судом враховано в повній мірі всі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 як особа раніше притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, зловживає наркотичними засобами та згідно акту судово-наркологічної експертизи від 20 червня 2013 року ( а.с. 248 т.1) у ОСОБА_1 виявлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, хворіє наркоманією, примусового лікування не потребує, ніде не працює та не навчається.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно виключено обтяжуючу покарання обставину як повторність, оскільки дана ознака є кваліфікуючою ознакою злочину і вказана в обвинуваченні.

А тому, з урахуванням вищенаведених даних, обставин справи тяжкості та підвищеної суспільної небезпеки вчиненого злочину, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд першої інстанції обґрунтовано обрав ОСОБА_1 покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 307 ч.2 КК України - у виді 6 (шість) років 6 місяців позбавлення волі. Вважати це покарання надмірно суворим у апеляційного суду підстав немає.

З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що вирок суду першої інстанції обґрунтований на повно зібраних та всебічно досліджених доказах, які вірно оцінені з відповідною кваліфікацією протиправних дій ОСОБА_1, а покарання призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, в межах, наближених до мінімальних розмірів, передбачених, санкцією ст. 307 ч.2 КК України, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування вироку та направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на новий судовий розгляд іншим суддею.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: