Вирок № 43034024, 03.03.2015, Любешівський районний суд Волинської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №162/228/15-к

Номер провадження 1-кп/162/6/2015

03 березня 2015 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гладіч Н.І.,

при секретарі Пилипчук Р.М.,

за участю прокурора Смітюха В.Г.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, неодруженого, працюючого малярем ФОП ОСОБА_3, з повною професійно-технічною освітою, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 01 січня 2015 року близько о 04-й годині навпроти сільського будинку культури по вулиці Шевченка, 26 в селі Велика Глуша Любешівського району, через особисті неприязні відносини умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар долонею правої руки в ділянку лівої нижньої частини щелепи, заподіявши тому середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянках 3-го зліва зуба і лівого суглобового відростку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю. Не заперечував, що 01 січня 2015 року близько 04-ї год. навпроти сільського будинку культури по вулиці Шевченка, 26 в селі Велика Глуша Любешівського району на ґрунті виниклих неприязних відносин умисно наніс один удар долонею правої руки в ділянку лівої нижньої частини щелепи ОСОБА_1 Просить суворо не карати.

Крім визнання своєї вини самим підсудним, винуватість його у вчиненні злочину доводиться також зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які є допустимими, об"єктивними і не оспорюються в суді, які одержані законним шляхом без порушення прав людини і громадянина у відповідності до ст. 62 Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 01 січня 2015 року близько 04-ї год. навпроти сільського будинку культури по вулиці Шевченка, 26 в селі Велика Глуша Любешівського району, з незрозумілих йому причин, ОСОБА_2 наніс йому один удар долонею правої руки в ділянку лівої нижньої частини щелепи, заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянках 3-го зліва зуба і лівого суглобового відростку. На суворості покарання ОСОБА_2 не наполягав.

Дана обставина підтверджується дослідженим в суді в якості доказу протоколом слідчого експерименту від 15.01.2015 року з участю обвинуваченого ОСОБА_2, де той детально розказав та показав про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили, що не були очевидцями того, як обвинувачений ОСОБА_2 01 січня 2015 року близько о 04-й годині навпроти сільського будинку культури в селі Велика Глуша Любешівського району наніс удар в обличчя ОСОБА_1, однак їм відомо про дану подію зі слів потерпілого та обвинуваченого. Бачили потерпілого з травмованою щелепою після події.

З висновка експерта № 04 Маневицького міжрайвідділення судово-медичної експертизи вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: подвійний перелом нижньої щелепи в ділянках 3-го зліва зуба і лівого суглобового відростку, за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

А тому суд, повно, всесторонньо і об'єктивно проаналізувавши подані сторонами обвинувачення та захисту та досліджені в ході судового розгляду справи докази, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, що відноситься до середньої тяжкості, мотиви вчинення ним протиправних дій, дані про його особу та ступінь небезпечності його для суспільства, думку потерпілого, який не наполягає на суворості покарання та позицію прокурора, який вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді виправних робіт.

Обставин, які пом"якшують та обтяжують покарання підсудного, по справі не встановлено.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, винуватість свою визнав повністю, має постійне місце роботи, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, відшкодував потерпілому під час судового розгляду справи завдану ним майнову шкоду, а тому вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_2 слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді виправних робіт.

По справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 20000 гривень та майнової шкоди в розмірі 5200 гривень.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий позовні вимоги змінив у зв"язку з відшкодуванням ОСОБА_2 йому завданої майнової шкоди. Прохає стягнути з ОСОБА_2 завдану йому моральну шкоду в сумі 20000 гривень.

Крім того, по справі заступником прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 витрат в сумі 3823,27 гривень, понесених Волинською обласною клінічною лікарнею на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 на користь департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні позов потерпілого ОСОБА_1 визнав частково, а позов заступника прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації - повністю.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1168 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в залежності від характеру та розміру страждань, які були заподіяні позивачу.

При визначенні суми моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь витриманих у зв'язку отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій обвинуваченого, душевних страждань та хвилювань, перенесений тривалий фізичний біль, тяжкість вимушених змін в його житті, виходячи з вимог розумності та справедливості, та вважає що цивільний позов заявлений потерпілим в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково у сумі 10000 гривень.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, які зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою КМ України №545 від 16 липня 1993 року, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Таким чином, позов заступника прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації слід задовольнити повністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 358, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років виправних робіт, за місцем роботи, з відрахуванням 10 відсотків із суми заробітку в дохід держави.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Цивільний позов заступника прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації (рахунок №31416544700001 ГУДКСУ у Волинській області, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 38009371) витрати в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) гривні 27 копійок, понесених Волинською обласною клінічною лікарнею на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: