Ухвала суду № 43033760, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

(в порядку письмового провадження)

11 березня 2015 року м. Київ № 826/17931/14

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до

Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик"

про

стягнення заборгованості

Суддя: Кротюк О.В.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро «Будпластик» про стягнення 61 500, 00 грн. З урахуванням зменшених позовних вимог, позивач просить суд стягнути заборгованість у сумі 43 782, 87 грн.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.

Стаття 24 Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-XII встановлено, зокрема, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372).

Згідно п. 5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Частина п'ятнадцята статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У той же час, частина друга статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у чинній до 01.01.2011 редакції, визначала, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З вказаного вбачається, що заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Таким чином, чинне законодавство не передбачає спеціальних строків або їх відсутність щодо стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058 не можуть бути застосовані до спірних відносин у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що до заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, підлягають застосуванню строки звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (зазначена позиція відповідає правовій позиції ВАС України, викладеній в ухвалі від 18.11.2014 № К/800/54567/14 та ін. ухвалах).

Статтею 99 КАС України передбачено наступне.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Враховуючи вищевикладене, днем виникнення підстав на звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2007 р. – жовтень 2014 р., є 26 число відповідного місяця відповідного року.

Приймаючи до уваги те, що позов подано до суду 18.11.2014, суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2007 р по жовтень 2014 у сумі 19 329, 39 грн.

Представник позивача у судовому засіданні покликався на те, що строки звернення до суду не порушено.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналізуючи зміст позовної заяви, пояснення представника позивача та враховуючи відсутність клопотань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що позивачем не висвітлено жодних пояснень та доказів, які б вказували на існування об’єктивних та незалежних від його волі обставин, що зумовили пропуск ним строку звернення до суду, а судом таких обставин та причин не встановлено. В той же час, надані документи до позову свідчать про зворотне.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду та враховуючи відсутність поважних причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про застосування статті 100 КАС України – залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро «Будпластик» заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з січня 2007 р. по квітень 2014 р. у сумі 19 329, 39 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк