Ухвала суду № 43033230, 26.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

26 лютого 2015 р. Справа № 814/3198/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Шановської М.О.

за участю представника позивача - Ковширіна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база « Південний Буг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг" (далі по тексту - позивач, підприємство, Товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) щодо безпідставного застосування обмежуючих норм податкового законодавства, невиконанні своїх обов'язків, що спричинило негативні наслідки для підприємства, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 року №0017521501, яким суб'єкту господарювання відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2 квартал 2014 року в сумі 304972 грн..

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року - позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.10.2014року № 0017521501. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області , посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 05 листопада 2014 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом в судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг" зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 07.10.2003 року та як платник податків взято на податковий облік ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 08.10.03р. за №1402181625. Основним видом діяльності товариства є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

У вересні 2014 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІІ квартал 2014 року, за результатами якої складено Акт № 730/14-03-15-01/32655899 від 24.09.2014 року.

В ході перевірки ДПІ зроблено висновок про те, що позивачем в порушення приписів п.200.5 ст. 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за ІІ квартал 2014 року на суму 304972 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2014 року) на 304972 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки 06.10.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017521501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 304972 грн. за податковою декларацією з ПДВ №9042774305 від 24.07.14 р. за ІІ квартал 2014 року.

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ посилається на те, що при визначенні права позивача на отримання бюджетного відшкодування має враховуватись тільки наявність майна, що обліковується саме на рахунку 10 "Основні засоби". На думку ДПІ, поки туристична база "Південний Буг" на Бузькому бульварі, 13-15 у м.Миколаєві не буде здана (введена) в експлуатацію та не буде обліковуватись на рахунку 10 "Основні засоби", позивач має бути позбавлений права на бюджетне відшкодування за наслідками спорудження (будівництва) таких основних засобів.

Другою обставиною, що стала підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування стало твердження податкового ревізора-інспектора про те, що, якщо обсяги оподатковуваних операцій за попередні 12 календарних місяців становлять 0 грн., що менше ніж сума ПДВ, заявлена до відшкодування (304972 грн.), то позивач не має права на бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, для будівництва туристичної бази "Південний Буг" на Бузькому бульварі у м. Миколаєві позивачем придбано у ТОВ "Південний тандем" будівельно-монтажні роботи згідно договору підряду №9/1 від 21.08.2013 року. Факт реальності господарських операції за вказаними вище договором ДПІ не заперечується.

Відповідно до ст. 200 ПК України:

п.200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

п.200.3. при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

п.200.4. якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.200.5. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Зі змісту наведених норм слідує, що якщо платник податків нараховував податковий кредит внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то він має право на бюджетне відшкодування незалежно від дати його реєстрації платником ПДВ та обсягу оподатковуваних операцій.

Поняття "придбання або спорудження (будівництва) основних фондів" більш повно визначено в абзаці 3 п.198.3 ст. 198 ПК України.

Відповідно до абзацу 3 п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, платник податків має право на формування податкового кредиту, якщо він робить капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи.

У розумінні ст.145 ПК України, необоротними капітальними активами є, зокрема, будівлі та споруди.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі" від 12 жовтня 2010 року №1202 незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що будівництво туристичної бази належить до основних засобів, а відтак позивач мав право на формування податкового кредиту в зв'язку з будівництвом такого об'єкту.

Крім того, суд вірно зазначив, що норма, на яку посилається податковий орган (щодо відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування коли обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менший, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування), не поширюється на випадки нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Разом з тим, ДПІ посилаючись на пп.14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України, згідно з якого основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), зазначила, що капітальні інвестиції не є основними засобами і, тому, оскільки туристична база не введена в експлуатацію, то позивачу правомірно відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

Однак, податковий орган помилково не врахував, що позивач має право на нарахування податкового кредиту і, відповідно, на бюджетне відшкодування, оскільки згідно з ст.ст.198, 200 ПК України саме капітальне інвестування в будівництво туристичної бази, яка лише у подальшому буде основним засобом у розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України, передбачає право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування, так як згідно з Законом, це право виникає разом з початком триваючого процесу капітального інвестування, а не виключно з завершенням цього процесу введенням в експлуатацію об'єкта, в який проводиться інвестування.

За таких обставин, колегія суддів також вважає, що доводи податкового органу, стосовно того, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст. 200 ПК України, є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 "Основні засоби", є такими, що суперечать змісту ст. 200 ПК України.

Вищенаведене стало обгрунтованою підставою для задоволення судом позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база « Південний Буг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2015 року.

Головуючий:

Судді: