Рішення № 43032532, 02.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015Справа № 910/29484/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Сіріус - Буд"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Приватне виробниче підприємство "Сіріус"

про визнання поруки припиненою

за участю представників:

від позивача : Марцінів Ю.К. - представник за довіреністю № 26-01-2015 від 26.01.2015 від відповідача: Мединський М.М. - представник за довіреністю б/н від 07.06.2013 р. від третьої особи: Макидон М.М. - представник за довіреністю № 04-06-2013 від 04.06.2013

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Сіріус-Буд" (далі - ПрАТ "Сіріус-Буд") з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" (далі - ПАТ "Дельта-Банк") про визнання поруки припиненою за договором поруки № П-2004187-1 від 14.12.2010 р. (далі - договір поруки).

Підставою для визнання поруки припиненою позивач зазначає частину 4 ст. 559 ЦК України та посилається на те, що відповідач, як кредитор, протягом шести місяців від дня настання строку виконання Приватним виробничим підприємством "Сіріус" (далі - ПВП "Сіріус") свого зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя, а тому порука позивача перед банком припинилась.

У позові просить суд визнати припиненою поруку за договором № П-2004187-1 від 14.12.2010 р., укладеним між ПАТ "Дельта-Банк" (кредитором), ПВП "Сіріус" (позичальником) та ПрАТ "Сіріус-Буд" (поручителем) в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2014 р. за вказаними позовними вимогами порушено провадження та до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне виробниче підприємство "Сіріус".

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, уточнив, що у позові просить визнати припиненою поруку лише в частині кредитного договору № К-2004187 від 14.12.2010 р., просив його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, вказав, що в договорі поруки визначено строк припинення поруки із вказівкою на подію, а саме - повне виконання позичальником своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням у строк, який ще не настав, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України. Крім того, просив припинити провадження у господарській справі, оскільки у договорі поруки міститься третейське застереження, а тому спір повинен розглядатись третейським судом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПВП "Сіріус" вважав, що позов підлягає задоволенню з підстав, визначених позивачем, заперечував проти припинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.12.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Дельта-Банк" (кредитор) та Приватним виробничим підприємством "Сіріус" (позичальник) був укладений кредитний договір № К-2004187 (надалі - договір кредиту).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору кредит надається для поповнення обігових коштів та здійснюється на умовах, визначених цим договором, в розмірі 240 000 000 грн. зі сплатою 13,5 процентів річних в порядку, визначеному цим договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11 грудня 2015 року.

Згідно з п. 1.1.2 договору повернення кредиту буде здійснюватись за графіком, визначеним сторонами, а саме - щомісячно, до 10-го числа кожного місяця, починаючи з січня 2012 р. в сумі по 5 000 000 грн. Останній платіж сплачується в розмірі фактичної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення вимог за цим договором, забезпечується позичальником, зокрема, іпотекою нерухомого майна, заставою рухомого майна, порукою Щербини М.Г., порукою ЗАТ «Сіріус - Буд», правонаступником якого є позивач.

У подальшому до кредитного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткових договорів, яким визначались відповідальність сторін, новий графік погашення кредиту, порядок сплати процентів та комісії за користування кредитом, зменшення процентної ставки до 0, 01 % та інше.

Також у судовому зсіданні встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 14.12.2010 р. був укладений договір поруки № П-2004187-1 (далі - договір поруки) між ПАТ "Дельта банк" (кредитор), Приватним акціонерним товариством "Сіріус - Буд", який є правонаступником ЗАТ "Сіріус - Буд" (поручитель), та ПВП "Сіріус" (позичальник) з урахуванням змін та доповнень до нього.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій у розмірах та у випадках, передбачених двома кредитними договорами:

1.1.1 Кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 р. на суму 240 000 000 грн. з кінцевим терміном повернення 11.12.2015 р.;

1.1.2 Кредитним договором № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010 р. на суму 15 000 000 грн. з кінцевим терміном повернення 13.12.2013 р.

Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

Відповідно до п. 1.4 договору поруки (в редакції додаткового договору № 1 від 11.07.2011 р.) сторони домовились, що порука за цим договором розповсюджується на всі зміни та доповнення до договору кредиту.

Пунктом 3.1.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний протягом десяти робочих днів від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту та суми процентів на відповідні рахунки кредитора, визначені у такій вимозі.

Поручитель за вказаним договором зобов'язаний у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке може бути звернуто стягнення (п. 3.1.2).

Згідно з п. 5.1 договору поруки всі спори за цим договором вирішуються сторонами у процесі переговорів. У разі неможливості вирішення спірних питань шляхом переговорів, всі спори, розбіжності та вимоги, що випливають з нього вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у визначеному цим пунктом порядку.

Відповідно до п. 6.2 договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладення. При цьому конкретний термін, до якого діє договір поруки, у цьому договорі не вказаний.

Спір між сторонами у справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання поруки припиненою за вищевказаним договором.

Позивач вважає, що ПАТ "Дельта банк" не реалізувало своє право на пред'явлення вимоги до поручителя про виконання порушеного зобов'язання протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому в силу закону цей договір припинив свою дію у зв'язку зі спливом вказаного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як вже встановлено судом, у кредитному договорі № К-2004187 від 14.03.2010 р. строк виконання основного зобов'язання визначений як строк повного повернення кредиту, що спливає 11.12.2015 року.

У судовому засіданні встановлено, що позичальник - ПВП "Сіріус" до закінчення кінцевого терміну сплати кредитних коштів (11.12.2015р.) порушив умови вказаного договору в частині повної та своєчасної сплати кредиту.

У зв'язку з цим у липні 2012 р. банк на підставі п. 4.2 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 27.01.2012 р.), а також п. 3.1.1 договору поруки звернувся до позичальника, а також до поручителя - ПрАТ "Сіріус-Буд" з вимогою від 05.07.2012 р. про необхідність сплатити протягом десяти робочих днів від дати отримання письмової вимоги суми зобов'язання за вказаним кредитним договором в розмірі 269 165 028, 84 грн. шляхом перерахування вказаної суми заборгованості кредитору.

Вказані вимоги кредитора ні позичальником, ні поручителем виконані не були, у зв'язку з чим банк звернувся з позовом до них про стягнення заборгованості за кредитними договорами, забезпеченими порукою, зокрема й за договором кредиту № К-2004187 від 14.12.2010 р. Зазначений позов був поданий до третейського суду відповідно до третейського застереження, наявного у вказаному договорі кредиту та у договорі поруки, 25.01.2013 р., тобто у межах 6-місячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 599 ЦК України (з урахуванням поштового пробігу вимоги від 05.07.2012 р. та 10 робочих днів, наданих для її виконання).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач, звертаючись до поручителя - ТОВ "Сіріус - Буд" із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 р. в межах 6-місячного строку із часу настання строку виконання вимоги кредитора, реалізувало своє право на звернення за договором поруки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Про такі висновки (що строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання) вказує й Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Так, відповідно до п. 24 вказаної Постанови порука припиняється на підставі ч. 4 статті 559 ЦК, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Доводи позивача про те, що строк виконання основного зобов'язання був визначений додатковими угодами до кредитного договору та визначався сторонами у лютому-березні 2012 р., суд відхиляє, оскільки позивач на свій розсуд тлумачить умови додаткових угод до договору кредиту, якими змінювався графік сплати кредитної заборгованості (процентів) з визначенням сум та строків їх сплати, а не визначались умови та терміни виконання вимоги банку про дострокове повернення кредиту, з яким закон пов'язує 6-місячний строк.

До того ж пунктом 3.1.1 договору поруки чітко визначений обов'язок поручителя виконати вимогу кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання протягом десяти робочих днів від дати отримання такої письмової вимоги, з огляду на що суд також не приймає твердження позивача про те, що виконання зобов'язання позичальником не потребує від банку жодних попередніх письмових повідомлень або вимог до позичальника.

З приводу додаткових пояснень позивача про те, що поданий до третейського суду позов був мотивований невиконанням позичальником п. 3.3.13 кредитного договору (щодо необхідності оформлення права власності (користування) земельною ділянкою до 13.05.2012 р.) , тобто іншими підставами, аніж неналежна сплата кредиту позичальником, суд зазначає, що такі доводи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з копії позову ПАТ "Дельта банк" від 25.01.2013 р. вбачається, що окрім зазначеної позивачем підстави позову, банк також вказував на неналежне виконання умов кредитного договору в частині пункту 3.3 цього договору, а саме - щодо сплати процентів за користування кредитом, повернення кредитору у повному обсязі кредиту зі сплатою процентів та комісій, а також можливих штрафних санкцій у порядку та терміни, що визначені цим кредитним договором, що були порушені позичальником.

Вказане свідчить про навмисне перекручування позивачем фактичних обставин, що склались у спірних правовідносинах, на свою користь.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 1.1.1 договору поруки позивач поручився перед банком за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 р. Таким чином, у договорі поруки сторони погодили, що поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника перед банком щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів, пені, комісійних винагород в строки та на умовах, визначених у кредитному договорі.

При цьому строком виконання зобов'язання є строки, що встановлені кредитним договором. Поручителем, в свою чергу, є сторона договору поруки, яка бере на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором (банком) по зобов'язаннях боржника, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового решту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 14 та ст. 204 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи не вбачається, а судом не встановлено, що умови пункту 1.1.1 договору поруки, так само, як і умови додаткових договорів до нього в частині строку повернення кредиту, а також строків виконання вимог банку про дострокове повернення кредиту, визнані судом недійсними.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставин у справі, а також із урахуванням позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 17.09.2014 р. у справі № 6-53цс/14, на яку посилався позивач, суд приходить до висновку, що порука у спірних правовідносинах не є припиненою, а відтак - позов не підлягає задоволенню.

Розглядаючи заяву представника відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України у зв'язку з наявністю у договорі поруки третейського застереження, господарський суд приймає до уваги положення ст.ст. 124 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (право на повноважний суд) З огляду на квикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ПАТ "Дельта-Банк" про припинення провадження у справі необхідно відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача згідно зі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" до Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне виробниче підприємство "Сіріус" про визнання поруки припиненою.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 2 березня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 10 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна