Рішення № 43032465, 05.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015

Справа №910/22/15-г

За позовом Сумської об’єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп»

про стягнення 4 935,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився.

встановив :

05.01.2015 позивач – Сумська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до господарського суду м. Києва з позовною заявою № 8456/9/1815-10-с від 02.10.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» про стягнення збитків, пов’язаних з порушенням договірних зобов’язань від втрати переданого на зберігання безхазяйного майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань, які випливають з договору про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходять у власність держави.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2015 порушено провадження у справі № 910/22/15-г та призначено до розгляду на 02.02.2015.

У судове засідання 02.02.2015 представники сторін не з’явилися, причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи і повідомлення про вручення поштових відправлень № 0103032847793 та № 010303284775. Розгляд справи відкладено на 23.02.2015.

05.02.2015 та 16.02.2015 через загальний відділ діловодства суду надійшли клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника та задоволення його позовних вимог.

В судове засідання 23.02.2015 сторони також не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення № 0103033253013. Розгляд справи відкладено на 05.03.2015.

В судове засідання 05.03.2015 сторони втретє не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу за належною юридичною адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.12.2013 між Сумською об’єднаною державною податковою інспекцією (далі – позивач, поклажодавець) та СФ Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі - відповідач, зберігач) укладено договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави (далі за текстом - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого та акту приймання передачі майна від 17.12.2013, поклажодавець доручає, а зберігач бере на себе обов’язок зберігати передане йому за актом опису і попередньої оцінки майна, а саме: прозора рідина з характерним запахом спирту у кількості 117,5 літрів загальною вартістю 4 935,00 грн., який є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2.6 договору при виконанні цього договору зберігач зобов’язаний, зокрема, по одержані від поклажодавця розпорядження – повернути майно у разі невиконання умов цього договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.1 договору, з моменту прийому майна представником зберігача, відповідальність за його цілісність і збереження несе зберігач. У випадку недостачі або псування отриманого майна зберігач сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги поклажодавцю суми вартості пошкодженого майна або майна, якого не вистачає, за сумами, зазначеними в акті опису та попередньої оцінки майна.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє дію після повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведених з 25.03.2014 по 27.03.2014 інвентаризацій безхазяйного майна, переданих на відповідальне зберігання СФ ТОВ «Укрспецторг групп», встановлено нестачу на загальну суму 4 935,00 грн., про що складено акт інвентаризації майна від 25.03.2014 та відображено вартість нестач в протоколі інвентаризаційної комісії від 27.03.2014.

Також, матеріали справи містять претензію Сумської ОДПІ, направлену на адресу ТОВ «Укрспецторг групп» № 3083/10/18-15-25-033 від 31.03.2014 щодо відшкодування вартості майна, якого не вистачає на суму 4 935,00 грн. При цьому, у вказаній претензії позивач вказав, що відповідно до вимог п. 2.2.6 договору, листом № 1371/10/18-15-25-033 від 13.02.2014 Сумська ОДПІ вимагала від відповідача проведення інвентаризації переданого на відповідальне зберігання безхазяйного майна станом на 01.02.2014 в термін до 18.02.2014, а листом № 1370/10/18-15-25-033 від 13.02.2014 – повернення майна, переданого на відповідальне зберігання відповідачеві. Претензія отримана 03.04.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Згідно п.4.7 Наказу Міністерства Доходів і зборів України від 10.10.2013 № 570, у разі невідшкодування суб’єктом господарювання збитків протягом місяця від дати отримання претензії орган доходів і зборів у десятиденний строк після вказаної граничної дати відшкодування збитків звертається до суду щодо стягнення суми збитків.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв’язку з нестачею безхазяйного майна, переданого на відповідне зберігання відповідача згідно договору про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В силу положень ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист – вимога № 1370/10/18-15-25-033 від 13.02.2014 про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання відповідачеві.

Вимога про повернення переданого на зберігання майна відповідачем виконана не була.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт нестачі переданого на зберігання відповідачеві майна і станом на день розгляду справи сума збитків відповідача, спричинених втратою майна, переданого на зберігання, становить 4 935,00 грн.

Сума заявлених збитків у розмірі 4935,0 грн. відповідачем не сплачена.

З урахуванням викладеного, зважаючи на доведеність позивачем позовних вимог та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо сплати відповідачем суми збитків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення збитків, пов’язаних з порушенням договірних зобов’язань від втрати переданого на зберігання безхазяйного майна, у розмірі 4 935,00 грн. є обґрунтованими.

Відповідач письмового відзиву, стверджувань позивача не спростував, обставин звільнення від обов’язку оплати збитків не довів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, код 36303404) на користь Сумської об’єднаної державної податкової інспекції (40009, м. Суми, вул. Баумана, буд. 43, код 38724429) основний борг в розмірі 4 935 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, код 36303404) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ позивачу.

Повне рішення складене та підписане 10.03.2015.

Суддя В.О. Демидов