Постанова № 43031175, 04.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 468/2226/14-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Копейка Т.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 24.12.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Баштанської міської ради №14 від 12.03.2014 року про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою.

В обґрунтування позову зазначалося, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №583174 виданому на підставі рішення XXXII позачергової сесії 5 скликання Баштанської міської ради від 25.11.2009 року №4, він є власником земельної ділянки 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_1. Вказаною земельною ділянкою він користується з 1973 року.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 24.12.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням його позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №583174 виданому на підставі рішення XXXII позачергової сесії 5 скликання Баштанської міської ради від 25.11.2009 року №4, встановлено, що позивач є власником земельної ділянки 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_1, якою він користується з 1973 року.

Рішенням Баштанської міської рада №14 від 12.03.2014 року «Про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою», ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд із земель комунальної власності житлової та громадської забудови. Вказане рішення прийняте на підставі заяви ОСОБА_3 від 11.03.2014 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2007 року ОСОБА_3 отримав у спадок житловий будинок, розташований за адерсою АДРЕСА_2. Згідно акта обстеження технічного стану вказаного житлового будинку від 22.09.2014 року, будинок визнано аварійним, продовження його експлуатації не є можливим.

Постановою Баштанського районного суду від 13.11.2014 року було визнано протиправним та скасовано рішення Баштанської міської ради № 17 від 12.09.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд із земель комунальної власності житлової та громадської забудови.

Скасовано реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі, здійснену на ім'я ОСОБА_3 та скасовано рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши доводи апеляційної скарги дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення апеляційної скарги та задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 38, 40 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, відведення земельної ділянки комунальної власності громадянам, які бажають отримати її у власність здійснюється лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тому, згідно до ст.4 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

А у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної та комунальної власності, у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього кодексу не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, яка зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції, також дійшов такого висновку та зазначив у оскаржуваному рішенні, що передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян здійснюється лише на підставі проекту землеустрою, однак встановивши у судовому засіданні, що Баштанська міська рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації, а не проекту, як це передбачено Земельним кодексом України, суд першої інстанції не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до прийняття невірного рішення.

Також, колегі суддів не може погодитись і з висновком суду першої інстанції про те, що документація із землеустрою це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, оскільки відповідно до ст. 25 ЗУ "Про землеустрій", документація із землеустрою це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Крім того, ст.50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі формування нових земельних ділянок.

Відповідно до ч.4 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається з матеріалів справи, кадастровий номер на земельну ділянку ОСОБА_3 був присвоєний після 12.09.2014 року, тобто після винесення Баштанською міською радою рішення про затвердження технічної документації, передачі у власність земельної ділянки та її реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Тобто, 12.03.2014 року, на момент винесення Баштанською міською радою рішення №14 «Про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою», земельна ділянка, стосовно якої клопотав ОСОБА_3, не мала кадастрового номера, відповідно була не сформована, а тому її відведення повинно бути здійснене тільки на підставі проекту землеустрою.

Відповідно, до ч. 5 ст.79-1 Земельного кодексу України передбачено, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6 та 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Також, згідно до ч. 6,7 ст.79-1 Земельного кодексу України передбачено поділ, об'єднання раніше вже сформованих земельних ділянок та винесення в натуру меж вже сформованих земельних ділянок.

Тому, оскільки земельна ділянка ОСОБА_3 не була сформована, її поділ чи об'єднання не здійснювалось, то відповідно п.5,6 ст.79-1 ЗК України в данному випадку застосовані бути не можуть.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи доведено відсутність на момент прийняття оскаржуваного рішення сформованої земельної ділянки, то відповідно до п. 5 ст.79-1 3К України, Баштанською міською радою повинно було бути винесене рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не технічної документації.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно встановлено обставини, що мають значення по справі та порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 24.12.2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Баштанської міської ради №14 від 12.03.2014 року «Про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою ».

Стягнути з Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області /56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 38, код ЄДРПОУ 04376469 на користь ОСОБА_2 /56101, Миколаївська область, Баштанський район, АДРЕСА_1 - судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 109 грн. 62 коп. /сто дев'ять грн. 62 коп./.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2015 р.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.О. Димерлій

суддя А.Г. Федусик