Постанова № 43030735, 06.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 року Справа № 803/249/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» (далі - ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2014 року № 0020791501, від 04.11.2014 року № 0023941501 та податкової вимоги від 09.12.2014 року № 13287-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року визнано податкову декларацію за липень 2014 року такою, що подана ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» у день її фактичного отримання Луцькою ОДПІ - 19.08.2014 року, а тому підстави для накладення штрафу за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2014 року та серпень 2014 року відсутні.

У заяві від 06.03.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У клопотанні від 06.03.2015 року представник відповідача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.09.2014 року посадовою особою Луцької ОДПІ на підставі п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2014 року ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама».

За результатами перевірки складено акт від 19.09.2014 року № 7881/15.1/39154249, яким встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 201.14 та 201.15 статті 201, пункту 203.1 статті 203, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України, а саме ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» не подано до Луцької ОДПІ податкову звітність: декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за липень 2014 року.

13.10.2014 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0020791501, яким на позивача накладено штраф у розмірі 170 грн.

13.10.2014 року посадовою особою Луцької ОДПІ на підставі п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама», про що складено акт від 13.10.2014 року № 8256/15.1/39154249, яким встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 201.14 та 201.15 статті 201, пункту 203.1 статті 203, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України, а саме ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» не подано до Луцької ОДПІ податкову звітність: декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за серпень 2014 року. Як вбачається з доводів Луцької ОДПІ, наведених у запереченні на адміністративний позов, підставою для неприйняття податкової звітності з ПДВ за серпень 2014 року стало розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 08.05.2014 року № 1.

04.11.2014 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0023941501, яким на позивача накладено штраф у розмірі 1020 грн.

09.12.2014 року Луцькою ОДПІ винесено податкову вимогу № 13287-25, якою визначено обов`язок року ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» сплатити до бюджету узгоджене грошове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 1190 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до пунктів 48.1 та 48.2 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно о пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що 08.05.2014 року між Луцькою ОДПІ та Щербаковим Ю. Є., директором ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама», було укладено договір № 1 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

19.08.2014 року ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» подало до Луцької ОДПІ в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року, що підтверджується квитанціями № 2 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року та № 2 про прийняття реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року.

Листом від 21.08.2014 року № 12297/10/03-18-18-01 Луцька ОДПІ повідомила позивача про те, що відповідно до положень ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України розриває договір про визнання електронних документів від 08.05.2014 року № 1, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою.

Крім того, листом від 28.08.2014 року № 12554/10/03-18-15-01 Луцька ОДПІ повідомила, що подана ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року від 19.08.2014 року подана з порушенням вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а тому вона не вважається податковою декларацією.

04.09.2014 року позивач повторно поштою направив на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року.

12.09.2014 року Луцька ОДПІ повідомила позивача про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року, оскільки допущено порушення вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Не погоджуючись з діями Луцької ОДПІ щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року, визнано протиправною відмову Луцької ОДПІ у прийнятті податкової декларації ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама», викладену у листі від 21 серпня 2014 року № 12297/10/03-18-18-01, а податкову декларацію за липень 2014 року такою, що подана ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» у день її фактичного отримання Луцькою ОДПІ - 19.08.2014 року; визнано протиправними дії Луцької ОДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 08.05.2014 року № 1, про що викладено у листі від 21.08.2014 року № 12297/10/03-18-18-01.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак, суд зазначає, що ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року подана у встановлений законом строк, а тому податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 13.10.2015 року № 0020791501 яким на позивача накладено штраф у розмірі 170 грн. за ніби-то неподання такої декларації є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 року № 0023941501 та податкової вимоги від 09.12.2014 року № 13287-25 суд зазначає наступне.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 49.5 статті 49 Податкового кодексу України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014 року ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» було направлено відповідачу поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2014 року», додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року», реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року, що підтверджується описом вкладення з відміткою дати поштового відділення - 10.09.2014 року та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року визнано протиправними дії Луцької ОДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 08.05.2014 року № 1, про що викладено у листі від 21.08.2014 року № 12297/10/03-18-18-01, а отже підстави для неприйняття податкової звітності за серпень з мотивів розірвання договору є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано порядок та строки, визначені нормами чинного законодавства, для подання податкової звітності за серпень 2014 року, тому застосування контролюючим органом до платника податків штрафу за неподання такої звітності є необґрунтованим та протиправним, відтак, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 року № 0023941501 підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно вимог абзаців 1, 4 пункту 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, оскільки грошові зобов'язання, визначені оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями від 13.10.2014 року № 0020791501 та від 04.11.2014 року № 0023941501, є неузгодженими, а також такими, що визнані судом протиправно нарахованими, податкова вимога від 09.12.2014 року № 13287-25 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 13.10.2014 року № 0020791501 та від 04.11.2014 року № 0023941501 та податкової вимоги від 09.12.2014 року № 13287-25.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 182,70 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову згідно квитанцій від 10.02.2015 року № 68 та від 24.02.2015 року № 28.

Керуючись статтями 160, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 13.10.2014 року № 0020791501 та від 04.11.2014 року № 0023941501.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 09.12.2014 року № 13287-25.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» (43008, м. Луцьк, вул. Мисливська, 12а, код ЄДРПОУ 39154249) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко