Постанова № 43030711, 04.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р.Справа № 916/770/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Головея В.М.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 3233 від 22.12.2014 р.)

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.03.2015 року:

від позивача: не з'явився;

від ТОВ „СОВАГРО": не з'явився;

від ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ": Чуєва К.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року

по справі № 916/770/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ"

про стягнення 94598,93 грн.

В судовому засіданні 04.03.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" (відповідач 1) 4598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року та за угодою №15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 року та на підставі договору поруки № 03-02-2014-6 від 03.02.2014 року, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" 90000,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року та за угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" своїх договірних зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 року щодо здійснення розрахунків за поставлений товар у строки, визначені договором, а також на невиконання відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" зобов'язань за договором поруки № 03-02-2014-6 від 03.02.2014 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2014 року у справі №916/770/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2014 року по справі №916/770/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року у справі № 916/770/14 та рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Скасовуючи попередні судові рішення у справі, Вищий господарський суд України вказав, що суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а також помилково застосували норми матеріального права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року по справі № 916/770/14 (суддя Зайцев Ю.О.), прийнятим за результатами нового розгляду справи, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2299,47 грн., адвокатські витрати у розмірі 4000,00 грн. та судовий збір в сумі 45,41 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2299,47 грн., суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 90000,00 грн., адвокатські витрати у розмірі 4000,00 грн. та судовий збір в сумі 1846,59 грн.

Не погодившись з рішенням суду від 01.12.2014 року, ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин по справі та має бути скасовано з наступних підстав: - суд не звернув уваги на ті обставини, що ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2012 року було прийнято відмову ТОВ „Корпорація „Агросинтез" від позову до ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" та припинено провадження у справі № 5023/708/12; - зважаючи на ці обставини, у нового кредитора - ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" відсутні підстави для звернення до суду з позовом; - судом першої інстанції безпідставно не була прийнята до уваги додаткова угода до договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18.01.2011 року; - судом не були враховані положення ст. 514 ЦК України та роз'яснення Вищого господарського суду України від 14.12.1993 року № 01-6/1301 „Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу".

ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" надіслало клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.

ТОВ „СОВАГРО", будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, не скористалось своїм правом участі в судовому процесі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представника ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ", колегія суддів дійшла наступних висновків.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи судом апеляційної інстанції, що 18.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (надалі - покупець) був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю насіннєвий матеріал (надалі "товар" або "насіння") та хімічні засоби захисту рослин (надалі "товар" або "препарати"), а покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору (пункт 2.1 договору).

Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (пункт 4.4 договору).

Покупець зобов'язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (пункт 6.1 договору).

За прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу. Згідно з частиною 3 статті 692, статтями 694, 536 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 роки (пункт 8.2.3, пункт 8.5, пункт 8.6 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним (пункт 9.1 договору).

Відповідно до специфікації № 1 від 18.01.2011 року до даного договору ціна всього товару становить 102951,00 грн. (пункт 1 специфікації); товар оплачується покупцем в такі строки: перший платіж у сумі 36032,85 грн. перераховується у строк не пізніше 28.01.2011 року, другий платіж у сумі 66918,15 грн. - не пізніше 03.10.2011 року (пункт 3 специфікації).

На виконання умов вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" товар на суму 102951,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00003451 від 13.04.2011 року, довіреністю № 41 від 13.04.2011 року. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" оплату товару в строки, встановлені пунктом 3 специфікації №1 від 18.01.2011 року до договору поставки, своєчасно і у повному обсязі не здійснило. Відповідно до акта № 23/12/11-01 від 23.12.2011 року заліку зустрічних однорідних вимог заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" була погашена на суму 61342,48 грн., звідки залишок боргу ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" склав 41608,52 грн.

15.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (надалі - новий кредитор) була укладена угода № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України).

14.08.2013 року до зазначеної угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні сторонами була укладена додаткова угода № 1.

Згідно з вищевказаними угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного України) від 15.11.2012 року та додатковою угодою № 1 від 14.08.2013 року первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (надалі - боржник), зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року (пункт 1.1 угоди).

Первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи з наступного: сума штрафу становить 30885,30 грн., за період з 29.01.2011 року по 02.02.201 року сума пені становить 8034,45 грн., сума відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 29.01.2011 року по 02.02.2012 року становить 94598,93 грн., сума інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по січень 2012 року становить 2157,68 грн. (пункт 2.3 угоди).

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

На виконання умов пункту 4.1 зазначеної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" документи, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 15.11.2012 року. Також Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез" направило Товариству з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" повідомлення від 15.11.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні, в якому повідомило, що ТОВ „Корпорація „Агросинтез" за угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" право вимоги щодо сплати пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат за період з 29.01.2011 року по 02.02.2012 року у загальній сумі 135676,36 грн., що були набуті ТОВ „Корпорація „Агросинтез" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним його виконанням ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ".

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" вимоги, викладені в повідомленні не виконало, кошти не сплатило, відповіді на повідомлення не надіслало.

Крім того, 03.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" (надалі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (надалі - кредитор) був укладений договір поруки № 03-02-2014-6, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (надалі - боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу та угодою, передбаченими статтею 2 цього договору (надалі - основний договір). Під основним договором в цьому договорі сторони розуміють угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 року, укладену на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 року (пункт 2.1 договору).

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 4598,93 грн. (пункт 3.1 договору).

У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (пункт 6.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання згідно з договором поруки, однак листом від 24.02.2014 року № 16 останнє повідомило, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову по даній справі є вимога ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" (нового кредитора) про стягнення солідарно з відповідачів 4598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 90000,00 грн. таких відсотків з відповідача - 2 за період з 29.01.2011 року по 02.02.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 512-514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. ст. 516, 517 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги укладення між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" угоди № 15-11/12-134 від 15.11.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України), яка є чинною, а також враховуючи встановлення судом під час розгляду даної справи правомірності нарахування позивачем відповідно до ст. ст. 536, 694 ЦК України відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача -2 90000,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18.01.2011 року та за угодою № 15-11/12-134 (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 року.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Пунктом 3.1 договору поруки від 03.02.2014 року кредитор (ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС") вправі звернутися з вимогою про виконання як боржника (ТОВ „АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ"), так і до поручителя (ТОВ „СОВАГРО").

Враховуючи встановлення пунктом 3.1 договору поруки обмеження у розмірі 4598,93 грн., а також фактичні обставини щодо наявності підстав для нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 4598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Закон України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу 1 цього Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із приписами пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Грищенко О.М. укладено договір № 25-25/03 від 25.03.2013 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги); 03.03.2014 року між сторонами підписано акт здачі - приймання виконаних робіт, загальна вартість яких склала 8000,00 грн.

Вказані кошти сплачено позивачем, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 235 від 29.03.2013 року.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі в зв'язку з порушенням провадження у справі № 914/453/15 про визнання угоди та додаткової угоди недійсними не підлягає задоволенню за обставини недоведення неможливості розгляду справи № 916/770/14, однак за результатами розгляду спору по справі № 914/453/15 скаржник не позбавлений можливості звернутися з заявою в порядку ст. 112 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року по справі № 916/770/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 10.03.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: В.М. Головей