Ухвала суду № 43030302, 02.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р.Справа № 820/18382/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 820/18382/14

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5120,49 грн. (п'ять тисяч сто двадцять гривень 49 копійок).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і був зареєстрований з відкриттям персональної картки НОМЕР_2.

Згідно поданої особистої заяви ОСОБА_1 від 09.01.2014 року, відповідачу надано статус безробітного згідно з наказом від 09.01.2014 року № НТ140109 і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 16.01.2014 року по 25.07.2014 року.

Відповідача знято з обліку у центрі зайнятості на підставі наказу Харківського міського центу зайнятості №НТ140417 від 17.04.2014 року та припинена виплата допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням безробітнім письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до п.п.10 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 відповідно до пункту 18 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, на підставі наказу ХМЦЗ від 03.09.2014 р. №1342, щодо достовірності даних, що впливають на виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття проведено звірку з ДП "Завод хімічних реактивів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України".

Під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботи товарознавця для ДП "Завод хімічних реактивів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України" за договорами цивільно-правового характеру від 13.01.2014 року; від 03.02.2014 р.; від 03.03.2014 р.; від 01.04.2014 р.; від 05.05.2014 р.; від 02.06.2014 р.; від 01.07.2014 р. та відповідно до актів прийому - здачі від 31.01.2014 року; від 28.02.2014 року; від 31.03.2014 року; від 30.04.2014 року; від 30.05.2014 року; від 30.06.2014 року та від 31.07.2014 року отримував дохід за перший квартал 2014 року у сумі 8240,0 грн., за другий квартал 2014 р. у сумі 9660,0 грн., які підприємство відобразило в формі №1ДФ до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі виявленого факту позивачем складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 19.09.2014 р. за № 1450-МД за підписом директора підприємства та скріплений печаткою.

Харківським міським центром зайнятості виданий наказ від 23.09.2014 року за №1464 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1», в якому зазначалась сума, яка підлягає поверненню, а саме 5120,49 грн.

Згідно з наказом від 23.09.2014 року №1464, у відповідності до ч.2 п.18 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення", пунктами 6,7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної Податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 повернути кошти виплачені ОСОБА_1, як допомога по безробіттю, за період з 16.01.2014р. по 16.04.2014р.

З наданої до матеріалів справи довідки Харківського міського центру зайнятості про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення ОСОБА_1, встановлено, що за період з 16.01.2014 р. по 16.04.2014 р. відповідачу виплачено допомоги в розмірі 5120,49 грн.

На виконання зазначеного наказу позивачем відповідачу направлено лист - претензію від 24.09.2014 р. за №25908, згідно якого поінформовано про необхідність повернення зазначених коштів, що підтверджується матеріалами справи.

На момент розгляду справи сума отриманої допомоги по безробіттю відповідачем не повернута.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинені дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.п.1, 2, 7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення", встановлено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

У відповідності до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 встановлено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Як свідчать письмові докази, Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, в ході якої встановлено, що відповідач виконував роботи товарознавця для ДП "Завод хімічних реактивів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України" за договорами цивільно-правового характеру від 13.01.2014 року; від 03.02.2014 р.; від 03.03.2014 р.; від 01.04.2014 р.; від 05.05.2014 р.; від 02.06.2014 р.; від 01.07.2014 р. та відповідно до актів прийому - здачі від 31.01.2014 року; від 28.02.2014 року; від 31.03.2014 року; від 30.04.2014 року; від 30.05.2014 року; від 30.06.2014 року та від 31.07.2014 року отримував дохід за перший квартал 2014 року у сумі 8240,0 грн., за другий квартал 2014 р. у сумі 9660,0 грн., які підприємство відобразило в формі №1ДФ до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. Вказані договори та акти прийому - задачі виконаних робіт долучені до матеріалів справи (а.с.10-16).

Отже, беручи до уваги, що відповідач не повідомив про наявність обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, то колегія суддів дійшла висновку, що згідно із вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" він не мав права на отримування допомоги по безробіттю.

Так, Харківським міським центром зайнятості виданий наказ від 23.09.2014 року за №1464 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1», в якому зазначалась сума, яка підлягає поверненню, а саме 5120,49 грн.

На виконання зазначеного наказу позивачем відповідачу направлено лист - претензію від 24.09.2014 р. за №25908, згідно якого поінформовано про необхідність повернення зазначених коштів, що підтверджується матеріалами справи.

Також даним листом доведено до відома відповідача про необхідність позивача звернення до суду з відповідним позовом, у разі відмови повернення вказаних коштів в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи відповідачем сума сплаченої позивачем допомоги по безробіттю в розмірі 5120,49 грн. не відшкодована.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Враховуючи, що наказ Харківського міського центру зайнятості про відшкодування незаконно виплачених коштів відповідачем не оскаржений, недійсним не визнаний, кошти, отримані відповідачем у сумі 5120,49 грн. на час розгляду справи не сплачені, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року по справі №820/18382/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 820/18382/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.