Ухвала суду № 43030222, 02.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/18581/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - комерційна фірма «Інвікта» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.09.2014 року №122926552209,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.09.2014 року №122926552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «БКФ «Інвікта» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Скай Вінд» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 14 серпня 2014 року №768/26-55-22-09/33744532.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 188405,00 грн та заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в березні 2014 року на 188405,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового кредиту орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Скай Вінд», оскільки згідно акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скай Вінд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Будівельно - комерційна фірма «Інвікта», ПрАТ «Аеробуд» за березень 2014 року та купівлі, реалізованих на адресу вищевказаного підприємства товарів (робіт, послуг)» від 22.07.2014 року №5130/04-63-22-03/34061710, у вказаного контрагента відсутній персонал для здійснення робіт, відсутнє придбання товару, відсутні сертифікати походження товару та документи, що підтверджують транспортування та розвантаження товару; операції з поставки товару по ланцюгу постачання ТОВ БК «Білдінг - Строй» - ТОВ «Скай Вінд» не містять у суті своїй розумних економічних (економічна доцільність угоди) або інших причин (ділової мети) і не спричиняють реального настання правових наслідків. Тому, на думку контролюючого органу, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 188405,00 грн за березень 2014 року.

01 вересня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №122926552209, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 282608,00 грн, у тому числі за основним платежем 188405,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 94203,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (замовник) та ТОВ «Скай Вінд» (підрядник) укладено договір на будівництво від 04 лютого 2013 року №01-04-13, відповідно до якого останній зобов'язується на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів, у відповідності до даного договору, проектної документації, та законодавства України виконати комплекс будівельно - монтажних робіт з будівництва «Дома молитви та кафе по вул. Київській у с. Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області. Підрядник здійснює будівництво об'єкту в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт, в обсязі, передбаченому проектною документацією та договором, додатком №1 до договору, до повної готовності об'єкту та прийняття його в експлуатацію (п. 1.1). Згідно пункту 2.1 договору роботи мають бути розпочаті підрядником протягом 3 робочих днів з моменту отримання проектної документації; строки, види, технологічна послідовність та етапи виконання робіт визначені в календарному графіку. Відповідно до пункту 3.1. вартість договореної ціни будівництва об'єкту та інших витрат за договором є орієнтовною та визначена в додатку №1 до договору. Пунктом 6.1 договору визначено, що прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється помісячно та оформляється актами передання - прийняття виконаних робіт та довідками про обсяг виконаних робіт за формами №КБ-2в і №КБ-3.

Також, між сторонами були укладені аналогічного змісту договори від 05 грудня 2013 року №01-06-13 на будівництво житлового будинку з громадськими приміщеннями у с. Софіївська Борщагівка по вул. Братській та Лесі Українки, 8 Києво - Святошинського району Київської області (ІІ черга будівництва), та від 05 грудня 2013 року №01-07-13 на будівництво житлового будинку з громадськими приміщеннями у с. Софіївська Борщагівка по вул. Лесі Українки, 10,12,14,16/40 та вул. І. Франка, 15/44, Києво - Святошинського району Київської області (ІІ черга будівництва).

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року форми КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів, податкові накладні на загальну суму ПДВ 188405,00 грн, акти прийому - передачі проектної документації, графіки виконання робіт.

На підтвердження оплати позивачем надані виписки по рахунку у банку.

Окрім цього, на підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надані копії ліцензій ТОВ «Будівельно - комерційна фірма «Інвікта» від 12.05.2009 року Серія АВ №479032 (господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури: будівельні роботи, зведення несучих та огоджувальних конструкцій будівель і споруд, роботи з опорядження конструкцій та устаткування, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання тощо), дозвіл ТОВ «Будівельно - комерційна фірма «Інвікта» №682.09.32.-45.21.1 на виконання робіт підвищеної небезпеки, ліцензії ТОВ «Скай вінд» від 15.04.2011 року Серія АГ №575412 (господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури: будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних систем тощо), від 18.04.2014 року серія АЕ №290170, дозвіл ТОВ «Скай вінд» на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №289.11.12-45.21.1, штатний розпис ТОВ «Скай вінд», згідно якого станом на 01.01.2014 року на підприємстві працювало 23 особи, в тому числі муляри (7 осіб), електрики (2 осіб), гозозварювальники (1 особа), маляр (6 осіб), договори генерального підряду між замовником ОСОБА_3 та позивачем на об'єкти будівництва, які були предметом спірних правочинів від 23.01.2013 року №23/01-13Ц, від 12.02.2013 року №12/02-13УБ, від 22.02.2013 року №22/02-13УФ, договір оренди вантажопідіймального баштового карну від 16.01.2013 року №090113, №100113, робочу документацію на об'єкти будівництва, які були предметом спірних правочинів.

Крім того, на вимогу колегії суддів позивачем було надано локальні кошториси, в яких передбачені будівельні роботи, що були предметом спірних правочинів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договорів та розрахункових документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 01.09.2014 року №122926552209.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.03.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.