Постанова № 43030059, 09.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2015 року № 826/369/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Оболонському районі міста Києва звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" ( код ЄДРПОУ 32346942) про стягнення заборгованості по фінансовій санкції та пені у розмірі 43 771,28 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закони України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про оплату праці", Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-Імідж" має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 43 771,28 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" ( код ЄДРПОУ 32346942) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно частини першої статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами третьою та четвертою статті 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Згідно частини шостої статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено підпунктом 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Начальником управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва винесено рішення № 2320 від 09.09.2009 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду застосовано фінансові санкції в розмірі 77650,38 грн. та нараховано пеню промірі 88 450 грн.

Начальником управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва винесено рішення № 0994 від 26.09.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду застосовано фінансові санкції в розмірі 5 118,20 грн. та нараховано пеню промірі 288,71 грн.

Так управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва складено акт перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування № 389-12 від 17.12.2010 р. Згідно вказаного акту страхувальником донараховані суми страхових внесків в розмірі 92,99 грн.

Начальником управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва винесено рішення № 2545 від 17.12.2010 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків застосовано фінансові санкції в розмірі 31,83 грн.

Відповідно до Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 1.01.2009 р. і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 p., був укладений договір № 9 про розстрочення від 09.09.2009 р. Згідно договору підприємство зобов'язувалось сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 161317,02 грн. починаючи з 09.09.2009 р. по 20.04.2014 р.

Так як підприємство не виконало в повному обсязі умови договору, договір про розстрочення сум між підприємством на страхувальником був розірваний.

На адресу підприємства направлений лист про дострокове розірвання договору від 05.05.2014 р. Повідомленням від 24.11.2014 р. підприємству доведено до відома про розірвання договору розстрочки та про зобов'язання сплатити суму боргу в розмірі 43 771,28 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва рекомендованим листом з повідомленням було направлено відповідачу вимогу про сплату недоїмки від 01.07.2014 р. за №Ю 019 у на загальну суму 43 771,28 грн. на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулось з відміткою працівника пошти "за зазначеною адресою не знаходиться".

Абзацом 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами і доповненнями) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 106 Закону № 1058- ІV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків (частина шоста статті 106 Закону № 1058- ІV).

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 "Про Положення про Пенсійний фонд України" основним завданням Пенсійного фонду України є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою, відповідачем не сплачена, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред'явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 43 771,28 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України - відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1» (04212,м. Київ, вул. Маршала Тимошенка,буд.21,корп.8, ЄДРПОУ 32346942, р/р 26000107978, МФО 380805, Райффайзен Банк Аваль ) на користь управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва суму заборгованості в розмірі 43 771,28 грн. ( сорок три тисячі сімсот сімдесят одна гривня 28 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур