Постанова № 43029945, 19.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 лютого 2015 р. № 820/525/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач- Ляшенко Ю.О., відповідач - Кізілов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Західна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007", в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банківських установах.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що в ході здійснення повноважень, покладених на органи податкової служби, ТОВ "Аттіка-2007" відмовлено в допуску посадових осіб Західної ОДПІ м. Харкова до проведення документальної перевірки. На підставі вищевикладеного та з урахуванням положень п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, Західна ОДПІ просить суд накласти арешт на кошти підприємства.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що рішення контролюючого органу про накладення адміністративного арешту на кошти підприємства є необґрунтованим, оскільки суб'єкт владних повноважень фактично не мав правових підстав для накладення такого арешту, з огляду на відсутність відповідних підстав, як то наявність відповідного рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Аттіка-2007".

Представники сторін у судовому засіданні 19.02.2015 року підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007", перебуває на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова як платник податків

З метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, та відповідно до пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказом ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.01.2015 року № 6 позивачем була призначена фактична перевірка ТОВ "Аттіка-2007".

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова, згідно з наказом ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.01.2015 року № 6 та направленнями на перевірку від 15.01.2015 року № 129 та № 130, здійснено вихід 16.01.2015 року об 14:58 годині з метою здійснення перевірки за юридичною адресою ТОВ "АТТІКА-2007", однак представник ТОВ "Аттіка-2007" відмовив у допуску посадовим особам, про що складено акт не допуску до проведення фактичної перевірки від 16.01.2015 року №2/223/34630835.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Аттіка-2007" у добровільному порядку не допустило фахівців Західної ОДПІ до проведення перевірки, чим було порушено п. 81.1 ст.81 ПК України та на підставі пп. 94.6.2 п. 94.6 ст.94 ПК України, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Поряд із цим, суд вважає за потрібне зазначити, що чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Позивач зазначив суду, що підставою для застосування адміністративного арешту майна відповідача є визначена відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав її проведення, про що складено акт не допуску до проведення фактичної перевірки від 16.01.2015 року №2/223/34630835.

Однак, позивачем всупереч вимог Податкового законодавства, не надано доказів пред'явлення або направлення платнику податків направлення на проведення перевірки № 129 від 15.01.2015 року та № 130 від 15.01.2015 року та наказу № 6 від 13.01.2015 року.

Окрім того, в процесі розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Аттіка-2007" оскаржено до Харківського окружного адміністративного суду наказ № 6 від 13.01.2015 року, що підтверджується ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 820/446/15.

Так, адміністративний арешт майна платника податків, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Поряд із цим, судом встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року по справі № 820/524/15, яка набрала законної сили, відмовлено у прийнятті подання Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення в.о. начальника Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 21.01.2015 року, з підстав оскарження законності винесення наказу, який слугував підставою для винесення рішення щодо накладення арешту на майно "Атіка".

Відповідно до п.п.94.19.1. п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на відсутність судового рішення про визнання арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" обґрунтованим, суд дійшов висновку про припинення адміністративного арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення в.о. начальника Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 21.01.2015 року.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року N 1398, Розділ VII якого визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що станом на час вирішення справи судом встановлено відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Додатково суд зауважує на тому, що повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, є правом на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку, але при цьому позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами відсутність майна в такого платника достатнього для погашення податкового боргу, зазначивши при цьому відповідну суму, яка є необхідною для виконання певних зобов'язань платника податків.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган діяв неправомірно та не у спосіб, встановлений законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товарства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" про накладення арешту на кошти - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2015року.

Суддя Горшкова О.О.