Ухвала суду № 43029329, 04.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 березня 2015 року м. Київ К/800/7854/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а :

Відповідач звернувся з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Оскільки в порушення приписів частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем до касаційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, що зафіксовано в Акті Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2015 року № 141010915, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року касаційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

02 березня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшов лист Державної реєстраційної служби України та платіжне доручення №101 від 27 лютого 2015 року про сплату судового збору в розмірі 51,50 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної реєстраційної служби України від 04 вересня 2014 року № 839/к "Про звільнення ОСОБА_1", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України та стягнуто з Державної реєстраційної служби України на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 12 вересня 2014 року по дату винесення судом рішення у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середньоденного у розмірі 300,23 грн. (триста гривень 23 копійки) без урахування відрахувань з неї податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску.

Надане відповідачем платіжне доручення №101 від 27 лютого 2015 року про сплату судового збору в розмірі 51,50 грн. не відповідає ставці судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановленій статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (за подання позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати), а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати).

При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначеного недоліку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 24 березня 2015 року.

У разі невиконання вимог щодо усунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко