Ухвала суду № 43029197, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/42361/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради про стягнення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Західно-Донбаська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (далі - ВК Павлоградської міської ради), третя особа - Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (далі - КП "Павлоградське ВУВКГ") в якому просить стягнути податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у задоволенні позову Західно-Донбаської ОДПІ відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу Західно-Донбаської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Західно-Донбаська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Західно-Донбаської ОДПІ.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

КП "Павлоградське ВУВКГ" у поданих до Західно-Донбаської ОДПІ податкових деклараціях та уточнюючих розрахунків самостійно декларувало податкові зобов'язання.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не підлягає оскарженню, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки КП "Павлоградське ВУВКГ" своєчасно не сплачено грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками, Західно-Донбаською ОДПІ нарахована пеня на суму непогашеного узгодженого грошового зобов'язання ц розмірі 587686, 66 грн. Станом на 17 вересня 2012 року у КП "Павлоградське ВУВКГ" наявний податковий борг з податку на прибуток у розмірі 460995, 68 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1464337, 18 грн.

Так як податковий борг у КП "Павлоградське ВУВКГ" виник ще під час дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", Західно-Донбаською ОДПІ згідно пп. 6.2.2, пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону на адресу КП "Павлоградське ВУВКГ" надіслано першу податкову вимогу №1/30 від 10 жовтня 2001 року та другу податкову вимогу № 2/424 від 22 листопада 2001 року.

Відповідно до п. 88.1, п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абз. 2 пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно вимог п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств встановлені приписами статті 96 Податкового кодексу України, які застосовується лише, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. В цьому випадку орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Західно-Донбаська ОДПІ листом від 14 лютого 2011 року №4379/10/24-039 зверталась до Павлоградської міської ради про прийняття рішення стосовно заходів з погашення податкового боргу КП "Павлоградське ВУВКГ", однак не отримала відповіді.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 04 жовтня 2012 року внесено запис про податкову заставу на усе рухоме майно КП "Павлоградське ВУВКГ"; термін продовжено до 04 жовтня 2017 року.

02 жовтня 2012 року Західно-Донбаською ОДПІ складений акт опису майна у податкову заставу на загальну суму 25872086, 48 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Західно-Донбаською ОДПІ не надано доказів, які б свідчили про застосування передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення податкового боргу КП "Павлоградське ВУВКГ" зокрема, докази стягнення коштів з рахунків у банках на частину суми податкового боргу, продажу внесеного в податкову заставу майна згідно акта опису майна.

Крім того, судами зазначено, що відповідно до ст. 3 Статуту КП "Павлоградське ВУВКГ", засновником і власником підприємства є територіальна громада міста Павлограда, функції власника, визначені чинні законодавством та Статутом, виконує Павлоградська міська рада. Тому саме Павлоградська міська рада, а не Виконавчий комітет Павлоградської міської ради виконує зобов'язання власника КП "Павлоградське ВУВКГ" та надає йому фінансову підтримку.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що позовні вимоги Західно-Донбаської ОДПІ не підлягають задоволенню, оскільки Західно-Донбаської ОДПІ не вжито всіх встановлених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу КП "Павлоградське ВУВКГ" і тому підстави для звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває це комунальне підприємство або його майно відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог Західно-Донбаської ОДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров