Ухвала суду № 43029194, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/29314/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оіл-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оіл-Сервіс" (далі - ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2014 року у задоволенні позову ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2014 року та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2014 року.

ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "Медпрофіт", ТОВ "Алатар-Техно", ТОВ "ТД-Техінвест", ПП "Гран-Трейд", ТОВ "Руст", ТОВ "Спрос Юей", ТОВ "Зв'язок-Буд", ТОВ "Едвертайзинг Консалт", ТОВ "ВКП Спецінвест 2012", ТОВ "Акватрейдінг", ТОВ "Статус Люкс", ТОВ "Фрістайл-Спорт", ТОВ "Камелот Київ" за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №2015/22-08/35744348 від 26 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, 138.8 с. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 649779, 00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 358755, 00 грн., та завищення суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у червні 2013 року на 25886, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2013 року: №0007692208, яким ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 746880, 00 грн., у т.ч. 649779, 00 грн. за основним платежем, та 97101, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007702208, яким ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 434670, 00 грн., у т.ч. 358755, 00 грн. за основним платежем та 75862, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007712208, яким ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень 2013 року на 25886, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки ДПІ у Шевченківському районі про допущені ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" порушення ґрунтуються на тому, що правочини з ПП "Гран-Трейд", ТОВ "Едвертайзинг Консалт" та ТОВ "Спрос Юей" укладені без мети настання реальних наслідків.

ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" укладено договори про надання послуг пошуку покупців та дослідження ринку потенційних покупців: з ПП "Гран-Трейд" №20/04-01 від 20 квітня 2012 року та з ТОВ "Едвертайзинг Консалт" №0107/01 від 01 липня 2010 року. Реальність виконання договорів підтверджено актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), звітами до договорів та податковими накладними. Оплата за надані послуги проведена у порядку безготівкових розрахунків, що підтверджено виписками банку.

Використання ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" у власній господарській діяльності отриманих від ПП "Гран-Трейд" і ТОВ "Едвертайзинг Консалт" послуг підтверджено договорами поставки, накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі. Також ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" надані протоколи робочих зустрічей з контрагентами ПП "Гран-Трейд" і ТОВ "Едвертайзинг Консалт".

Крім того, ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" укладено з ТОВ "Спрос Юей" договір постачання №С1504 від 15 березня 2012 року, за яким ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" отримало нафтопродукти. До договору між сторонами було укладено специфікацію. Реальність здійснення господарської операцій за договором підтверджено накладною та податковою накладною.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на дату підписання договорів та розрахункових документів підприємства ПП "Гран-Трейд", ТОВ "Едвертайзинг Консалт" та ТОВ "Спрос Юей" не були припинені та були платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" не порушено вимог податкового законодавства, так як господарські операції з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами, а тому ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс" правомірно включено суми до витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров