Ухвала суду № 43029179, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/31414/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Ланченко Л. В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 рокуу справі№ 804/158/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НЗ-Інвест»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі № 816/3959/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000062250 від 14.12.2012 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, пп. пп. 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 102.2 ст. 102 п. п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржувані рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2012 року складено акт № 685/225/345600674, яким зафіксовано порушення: п. 102.5 ст. 102, п. «б» 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 954 981,00 грн.

На підставі акта перевірки 14.12.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000062250, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 954 981,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у вересні 2012 року складає 3 927 480,00 грн., зазначена сума склалась з від'ємного значення за період з жовтня 2008 року по липень 2012 року та виникла у зв'язку з придбанням основних фондів - об'єктів нерухомості та отриманням будівельно-монтажних робіт по будуванню продовольчих магазинів, що в подальшому надавалися в оренду іншим підприємствам.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що правомірність формування податкового кредиту підтверджена податковим органом, про що свідчать висновки актів перевірки № 685/225/345600674 від 04.12.2012 року та № 55/231/34560674 від 04.02.2011 року.

З моменту виникнення зазначеного від'ємного значення, позивач декларував його залишок у наступних податкових періодах та відображав його у рядку 24 декларації з ПДВ кожного місяця, як такий, що не потрапив під відшкодування та що включається до податкового кредиту наступного періоду.

Податковий орган вважає, що позивач не скористався правом на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів з моменту подання податкової декларації з ПДВ, а відтак у зв'язку зі спливом строку давності втратив таке право та безпідставно включає до складу податкового кредиту податкових декларацій (листопад 2011року - вересень 2012 року) від'ємне значення, що сформовані у податкових деклараціях 2008 року - 2009 року.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно із п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Відповідне рішення відображається у Додатку 3 до декларації з ПДВ.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Таке рішення відображається у Додатку 4 до Декларації з ПДВ.

Відповідно до пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач не подавав до податкового органу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Під час планової виїзної документальної перевірки відповідачем порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ виявлено не було.

Оскільки, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного кодексу України податковим органом не доведено наявності підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 954 981,00 грн., колегіям суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання податкового органу на порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України у зв'язку із включенням товариством до рядка 24 декларації з податку на додану вартість залишок від'ємного значення, який виник у 2008 - 2009 років, тобто з пропуском 1095 днів, підлягає відхиленню, оскільки обмеження у вигляді права на подачу заяви в строк не пізніше 1095 дня, відповідно до вказаних положень Податкового кодексу України встановлені лише щодо бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги, викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі № 804/158/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Л. В. Ланченко