Ухвала суду № 43029167, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року м. Київ К/800/57521/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Харківській області (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014

у справі № 820/14273/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика «Константа" (далі - Товариство)

до Інспекції

та Управління Державної казначейської служби України у Богодухівському районі Харківської області (далі - Управління)

про стягнення бюджетної заборгованості.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 721 165 грн. та 34729,82 грн. пені за прострочення погашення заборгованості бюджету, а також зобов'язати Управління перерахувати вказані суми позивачеві.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.214, позов задовольнив частково: постановив стягнути з Державного бюджету України в особі Управління на користь Товариства бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 17347 грн., а також 34729,39 грн. пені; у решті позову відмовлено з мотивів повернення позивачеві з бюджету відповідної суми податку.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що ним було направлено до Управління висновки про суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету позивачеві, у зв'язку з чим Інспекцією не було допущено протиправної бездіяльності.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2013 року Товариством було задекларовано суми цього податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірах 446 702 грн., 164 949 грн. та 109 514 грн., відповідно.

У ході проведення Інспекцією документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період (оформленої актом від 08.07.2014 № 858/220/35724206) було підтверджено правильність розрахунку зазначених сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Втім вказані суми податку були лише частково повернуті позивачеві, в зв'язку з чим на час вирішення даного спору бюджетна заборгованість з ПДВ перед Товариством складала 17347 грн. за декларацією за грудень 2013 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція за результатами перевірки визнала право Товариства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте відповідна сума не було повернута позивачеві з бюджету у визначений законом строк.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

У розгляді цієї справи суди з урахуванням термінів погашення бюджетної заборгованості перед позивачем дійшли правильного висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасність відшкодування ПДВ платникові та правомірно задовольнили позов у відповідній частині.

З огляду на відповідність висновків судів по суті спору вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даного спору, правильність ухвалених у справі судових актів підстави для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та задоволення касаційних вимог відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі № 820/14273/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько