Ухвала суду № 43029139, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/66577/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Ланченко Л. В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 рокуу справі№ 811/2855/13-аза позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 811/2855/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.05.013 року № 0000551530,

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 811/2855/13-а скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. 654 Цивільного кодексу України, ст. 83 Земельного кодексу України, п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 2, 21, 30 Закону України «Про оренду землі».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555» з питань достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень-грудень 2012 року складено акт № 00009/153/05465755 від 25.02.2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0000551530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю на 45 901,92 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 11 475,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча зміна розміру земельного податку і є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки положення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України імперативно встановлюють мінімальний розмір орендної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди від 10.08.2005 року № 219, укладеного між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та ПАТ «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555» (орендар), орендну плату за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 22 загальною площею 3.3 га, встановлено в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки орендованої землі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до податкового органу в липні-грудні 2012 року подані уточнюючі декларації з плати за землю, в яких визначена орендна плата у розмірі 1% - 22 950,96 (3 825,16 грн. щомісяця).

Відповідач стверджує про заниження позивачем грошового зобов'язання за липень-грудень 2012 року на суму 45 901,92 грн., оскільки під час сплати цього платежу підприємством не враховано встановлення річної орендної плати для відповідної категорії земель у трикратному розмірі земельного податку згідно із Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Відтак, починаючи з 01.01.2011 року відносини щодо сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності регулюються приписами Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлення законодавством закріпленого мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням вимог пп. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги, викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року у справі № 811/2855/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Л. В. Ланченко