ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21 січня 2015 року м. Київ В/800/6075/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І., Цвіркун Ю.І.,
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України
ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014
у справі № 826/20505/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Лайт ЛТД»
до ДПІ
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на рішення попередніх судових інстанцій зі спору.
Відповідач звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення усіх попередніх судових інстанцій зі спору в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення по суті спору, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пункту 61.1 статті 61, пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 у справі № 0670/7237/12.
Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014, про перегляд якої подано заяву, мотивована тим, що ухвалою цього ж суду від 30.09.2014 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на судові рішення з даної справи.
За правилами частини п'ятої статті 214 КАС суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо: 1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства; 2) справа не переглядалася в апеляційному порядку; 3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення; 4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення; 5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи уподовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).
Таким чином, прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 06.10.2014 про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наявність ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.09.2014 року про відмову відповідачу у відкритті касаційного провадження є забезпеченням права на справедливий суд, проголошеного у пункті 1 статті 6 Конвенції, та не може розглядатися як неоднакове застосування касаційним судом пункту 61.1 статті 61, пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, як наполягає заявник.
З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/20505/13-а до провадження Верховного Суду України.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко О.І. Степашко Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 43029044, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/20505/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: