Рішення № 43029, 13.06.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.

Справа № 3/202/06

м. Миколаїв

За позовом: Баштанське управління зрошувальних систем, Миколаївська обл.., м. Баштанка, вул. Соборна,100

До відповідача: ПП «Агродар», Миколаївська обл.., Баштанській р-н, с. Костянтинівка

Про стягнення заборгованості в розмірі 5100,0грн.

Суддя Таранущенко О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Свирса М.Л., за дорученням;

Від відповідача: не з’явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 5100,0грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі ст. ст. 526, 530, 218 Цивільного кодексу України. Позивач виконав вимоги ухвали суду від 26.04.2006р.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

На початку серпня 2004 року на підставі домовленості між сторонами позивач зобов’язався своїми силами виконати роботи по комбайнуванню земель відповідача на площі 30 га під пшеницею в термін до 3 серпня 2004 року.

Відповідач в свою чергу, як зазначає позивач, зобов’язався сплатити відповідну грошову суму по закінченню збирання зернових, але не пізніше місячного терміну, з розрахунку 170 грн. за 1 га відповідно до калькуляції вартості послуг.

2 серпня 2004 року позивач своїм комбайном „Дон-1500" зібрав зерно на всій площі поля в 30 га, про що сторонами було складено та підписано сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт від 02.08.2004 р., на суму виконаних робіт в розмірі 5100 грн., чим було затверджено фактично попередню домовленість. При цьому, будь яких заперечень чи доповнень по зазначеному акту щодо якості виконаних робіт, тощо, відповідач не заявляв.

Стаття 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. (стаття 205 ЦК України).

У письмовій формі, як передбачено ст. 208 цього ж кодексу, належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідків його недійсності, а заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оскарження окремих його частин може доводитись письмовими доказами. Крім того, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін виконала дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття, такий правочин у разі спору може бути визначений судом дійсним.

А відповідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу визначено, що якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визнаний моментом пред'явлення вимоги ( претензії), кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач за надані послуги не розрахувався.

Загальна сума послуг позивача по виконанню зазначених робіт відповідачу становить 5100грн.

В листопаді 2005 року та в лютому 2006 року відповідачу були направлені претензії, якими позивач ставив вимоги щодо сплати боргу в сумі 5100 грн., але відповідач на вказані вимоги у встановлені законом строки відповіді не надав, заборгованість не погасив.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання послуг, в даних спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо стягнення суми заборгованості за надані відповідачу послуги по комбайнуванню в розмірі 5100,0грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агродар»(56150, Миколаївська обл.., Баштанській р-н, с. Костянтинівна, р/р 26006301433532, код 32093500, МФО 326438, Промінвестбанк) на користь Баштанського управління зрошувальних систем ( 56100, Миколаївська обл.., м. Баштанка, вул. Соборна,100, р/р 35223003000300, код ОКПО 05474412, МФО 826013 в УДК миколаївської області) –5100,0грн. заборгованості, 102,0грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

О.Г.Таранущенко