Ухвала суду № 43028864, 25.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6071/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз» (далі ТОВ «Союз») звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 8.09.2014р. за №0003552202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1752398грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 5.08.14р. по 11.08.2014р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Союз» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Топ Трейдінг», ПП «Віва Трейдінг» та ПП «Білдінг стаф» за період з 1.01.2014р. по 30.04.2014р.

За результатами перевірки ДПІ складено акт від 11.08.2014р. в висновках якого зазначено, що господарські операції ТОВ «Союз» з контрагентами не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а також відповідно до інформації, яка надійшла до ДПІ, з контрагентами неможливо провести зустрічну звірку, у зв'язку з чим відповідач зробив висновок про нереальність господарських операцій ТОВ «Союз» у перевіряємому періоді.

8.09.2014р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003552202, яким ТОВ «Союз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1168265грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 584133грн.

Позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки дійсність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, факт реальності господарських операцій підтверджено в судовому засіданні.

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 8.09.2014р. за №0003552202.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

ДПІ будучи належним чином сповіщена про час і місце розгляду справи в судове засіданні не з'явилось, представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення с карги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджуються реальність господарських операцій з контрагентами та правомірність формування податкового кредиту з ПДВ.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 5.08.2014р. по 11.08.2014р. працівниками ДПІ у Київському районі м.Одеси проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Союз» з питань дотримання податкового законодавства по господарським операціям з контрагентами з ПП «Топ Трейдінг», ПП «Віва Трейдінг» та ПП «Білдінг стаф» за період з 1.01.2014р. по 30.04.2014р. У висновках акту перевірки ДПІ вказало на порушення платником податків п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.7 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198ПК України, що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на суму 1168265грн., в т.ч. у лютому 2014р. на суму 60000грн., у березні 2014р. на суму 557863грн., у квітні 2014р. на суму 550402грн.

За результатами виявлених порушень, ДПІ у Київському районі м.Одеси 8.09.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003552202, про збільшення ТОВ «Союз» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1168265грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 584133грн. (т.1 а.с.26).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДПІ про те, що з контрагентами не можливо провести зустрічні перевірки, оскільки вони не знаходяться за податковою адресою, у них не має основних засобів для здійснення відповідних господарських операцій, не підтверджено реальність цих операцій.

Перевіряючи правомірність та підстави для прийняття спірного податкового повідомлення рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198ПК України. Виходячи із змісту наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

При цьому п.198.6. ст.198ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За правилами ст.201ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються відповідні відомості про товар.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже на підставі наведених норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

На підтвердження реальності господарських операцій платником податку надані відповідні первинні документи, а саме: по ПП «Топ Трейдінг», ПП «Віва Трейдінг» та ПП «Білдінг стаф» - податкові накладні (т.1 а.с.151,152,174), акти прийняття виконаних робіт (т1 а.с.193-209, кошторис на виконання відповідних робіт (т.1а.с.189), договори (т.1 а.с.161,164,165), платіжні доручення на підтвердження факту проведення оплати робіт (т.2 а.с.74-90).

До матеріалів справи також надана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 3.09.2014р. (т.1 а.с.143-150) якою визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси з проведення заходів зустрічної звірки за якими складено акт 1.04.2014р. за №1810\15-53-22-3\05 «Про неможливість проведення перевірки ПП «ТОВ Трейдінг».

Що стосується посилання ДПІ на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів Підприємства, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів не може бути доказами того, що Підприємство порушило норми податкового законодавства.

Судом першої інстанції також встановлено, що в акті перевірки ДПІ не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, а посилається тільки на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ПП «Топ Трейдінг», ПП «Віва Трейдінг», ПП «Білдінг Стаф», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Виходячи з наведених доказів, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що платником податку правомірно сформований податковий кредит з ПДВ, оскільки підприємством надані усі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук