Ухвала суду № 43028774, 03.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14044/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Штогрина П.А., представника відповідача - Шила М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа: Державна казначейська служба України, про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 червня 2014 року № 0001094202, № 0001104202 та № 0001114202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норми матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємств за 2013 рік.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 518/28-10-42-20/25287988 від 16 травня 2014 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників було винесено податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 0001094202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % - 45000,00 грн.; № 0001104202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % - 306161,20 грн.; № 0001114202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % - 1681424,46 грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що податковим законодавством регламентовано зобов'язання платників податків самостійно виконувати свої податкові зобов'язання в межах строків, визначених законодавством, зокрема, шляхом сплати авансових платежів з окремих видів податків, та відповідальність суб'єктів господарювання у вигляді штрафу при несвоєчасному виконанні ними вказаних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 лютого 2014 року позивачем засобами електронного зв'язку подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, у якій задекларовано у рядку 14 податок на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 19174585,00 грн. та у рядку 20 - суму нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи - платника консолідованого податку, у розмірі 3061612,00 грн.

З урахуванням вище викладених норм, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 22236197,00 грн. є 11 березня 2014 року.

Крім того, як підтверджується інтегрованими картками позивача з податку на прибуток за 2014 рік (зворотні боки), враховуючи переплату позивача з даного податку у розмірі 1910340,41 грн., сума податкового зобов'язання на граничний строк сплати склала 20325856,60 грн.

Факт погашення позивачем податкового зобов'язання у розмірі 20325856,60 грн. підтверджується платіжними дорученнями від 13 березня 2014 року № 544 на суму 450000,00 грн. та від 17 березня 2014 року № 549 на суму 1702261,00 грн. і № 551 на суму 18174585,00 грн.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, вище переліченими платіжними дорученнями також підтверджується несвоєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік, а саме за платіжним дорученням № 544 на 2 дні, за платіжними дорученнями № 549 та № 551 на 6 днів.

Тобто, позивачем порушено правила сплати податку на прибуток, відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст.126 ПК України, а саме: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стосовно доводів апелянта на відсутність у нього об'єктивної можливості сплатити узгоджені податкові зобов'язання у граничні строки за обставин залежності від надходження коштів бюджету на рахунок позивача, колегія суддів зазначає, що ст. 126 ПК України, яка встановлює порядок та підстави нарахування штрафних санкцій, не передбачає можливості звільнення платників податків від застосування санкцій у разі порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з поважних причин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 10.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.