Ухвала суду № 43028729, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 804/6895/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інбел» звернулось з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» № 0000701501 від 19.02.2014 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 754 067грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0000711501 від 19.02.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 830 600грн., в т.ч.: 533 053 грн. - основний платіж та 277 547грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було в'язко до уваги те, що підприємством не було враховано результати попередньої перевірки та продовжується декларування залишку від'ємного значення у декларації з ПДВ.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 01.12.2014.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі акту перевірки № 8/222/31970823 від 25.01.2014, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення 19.02.2014 року за № 0000701501 та № 0000711501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 754 067,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 830 600 грн., в т.ч.: 533 053,00 грн. - основний платіж та 277 547,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Актом перевірки встановлено порушення порушення п. 200.4 «а», «б» ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інбел» завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 1 754 067грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2013 року на суму 553 053 грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказане порушення є наслідком того, що підприємством в порушення п. 4.6.7 розділу 5 Порядку №1492 в рядку 21.3 декларації за грудень 2013 не відображено зі знаком «-« суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі повідомлення-рішення «В4».

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вих. № 834/10/04-36-10-08-09 від 11.02.2014 року - податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2013 року № 0002792202 було скасовано, а скарга ТОВ «Інбел» була задоволена.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за результатами попередніх позапланових перевірок були складені акт № 344/221/31970823 від 30.08.2013 року, акт №458/222/31970823 від 23.10.2013р., акт №507/221/31970823 від 18.11.2013р. та акт №26/222/31970823 від 08.11.2013р., на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 року № 0001622201 та № 0002162201, від 07.11.2013р. № 0002792202, від 28.11.2013р. №0002462203, від 29.11.2013р. №0002812201 та №0002822201, які на момент розгляду справи оскаржені у судовому порядку, визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

За змістом п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язок платника податку враховувати у податковій звітності суму неузгодженого грошового зобов'язання.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш