Постанова № 43028337, 10.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2015 р. № 820/1697/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Балаклійського підприємства теплових мереж

про

стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути кошти на користь держави з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я Балаклійського підприємства теплових мереж, у обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу у розмірі 4685920,62 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив що Балаклійське підприємство теплових мереж пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", має Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, видане Балаклійською РДА Харківської області 12.05.2003р. Як платник податків підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з 06.06.2003 року за №623. Відповідно до Статуту, підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, має право набувати права і нести обов’язки, виступати позивачем і відповідачем.

Підставою для звернення ДПІ з даним позовом до суду слугувало не виконання платником податків свого податкового обов’язку, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Застосовані податковим органом позасудові заходи стягнення не призвели до погашення суми боргу в повному обсязі, а відтак, спірна заборгованість підлягає погашенню в судовому порядку. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача - Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33-35 КАС України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, без його участі. (а.с.66-67).

Представник відповідача – Балаклійського підприємства теплових мереж, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33-35 КАС України, у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без його участі. У клопотанні відповідач вказав, що позовні вимоги ДПІ у розмірі 4685920,62 грн. визнає у повному обсязі. (а.с. 68-69).

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Балаклійське підприємство теплових мереж, пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи 12.05.2003 р., код ЄДРПОУ – 32407198. (а.с.56).

З 06.06.2003 року підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області за №623. (а.с.58).

Відповідно до Статуту Балаклійського підприємства теплових мереж, підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, має право набувати права і нести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем в суді. (зв. бік а.с.51).

Відповідно облікових даних ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, підприємство має податковий борг перед бюджетом України у розмірі 4685920,62 грн., який складається з самостійно задекларованих підприємством грошових зобов'язань та не сплачених у встановлений законом строк.

Так, відповідачем не сплачено суму грошового зобов'язання, визначену ним у податковій декларації з податку на додану вартість №9073617230 від 19.12.2014 р. за листопад 2014р. у сумі 7264,00 грн.. (а. с. 22-23).

Також, внаслідок несвоєчасної сплати сум грошових зобов'язань за період з 01.07.2005р. по 01.12.2014р. на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, в день погашення податкового боргу, 30.12.2014р. на суму погашеного підприємством податкового боргу, ДПІ нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 4685920, 62 грн. (а.с. 8-21, 26-33, 34-35).

У строки, визначені законодавством, суми грошових зобов'язань платником податків не сплачені, через що станом на час розгляду справи складає

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених кодексом строків погашення узгоджених грошових зобов'язань за період з 01.07.2005 р. по 01.12.2014 р. відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 4678656,62 грн. 4685920, 62 грн.

Суд також відзначає, що згідно облікових даних ДПІ у Балаклійському районі, за відповідачем з 01.07.2005 року безперервно рахується податковий борг. (а.с.8-21).

Застосовуючи заходи, направлені на погашення податкового боргу платника податків, Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області було сформовано та надіслано відповідачу податкові вимоги: 1 вимога №1/312 від 19.08.2003р. на суму 262450,43 грн. та 2 вимога №2/343 від 22.09.2003 р. на суму 262490,43 грн. (а.с.36).

Дослідивши згадані вище податкові вимоги, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняті оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені ст.ст.54, 59 Податкового кодексу України. Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянуті правові акти індивідуальної дії не мають.

З огляду на приписи ч.1 ст.138 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень, входять обставини 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу та доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 4) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 5) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 6) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 71, 86 КАС України, суд доходить висновку, що означені вище платежі належать до визначеного законодавцем в ст.9 Податкового кодексу України переліку загальнодержавних податків і зборів, заборгованість в розумінні п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України підпадає під визначення податкового боргу.

В силу приписів п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи податкової служби.

Розглядаючи справу, суд відзначає, що процедура примусового виконання податковими органами за платника податків податкового обов'язку врегульована, зокрема, положеннями ст.95 Податкового кодексу України.

Визначений ст.57 Податкового кодексу України строк виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився. Управлінська функція з направлення податкової вимоги відповідно до ст.59 Податкового кодексу України суб'єктом владних повноважень виконана, 60 календарних днів з дати направлення ДПІ на адресу платника податків - боржника податкової вимоги №1/312 від 19.08.2003р. та податкової вимоги №2/343 від 22.09.2003 р. минули, обов'язком по надісланню повторно нових вимог на новостворену заборгованість податковий орган законом не обтяжений, адже згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів припинення податкового обов’язку щодо заявленої до стягнення суми боргу відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України шляхом виконання або у інші способи сторони до суду не подали, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.

Існування підстав для застосування до спірної суми заборгованості положень ст.101 Податкового кодексу України судом в ході вирішення спору не знайдено.

Майно відповідача згідно з актом опису №3/24-033 від 17.02.2011 р. (а.с.38-44) знаходиться в податковій заставі, про що зроблений запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.45-47).

За таких обставин, вимога суб’єкта владних повноважень про стягнення податкового боргу визнається судом обґрунтованою.

Окремо суд відзначає, що відповідач визнає позовні вимоги, про що зазначено ним у клопотанні (а.с. 68).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, а також не виявлено фактів недотримання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Балаклійського підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти на користь держави з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я Балаклійського підприємства теплових мереж, у обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу у розмірі 4685920,62 грн. (чотири мільйони шістсот вісімдесят п'ять тисяч дев'яносто двадцять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко