Постанова № 43028278, 03.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2015 р. №820/463/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить суд стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 у розмірі 1701,26 грн. по податку на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації НОМЕР_2) на розрахунковий рахунок 33215801700003. Одержувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, МФО 851011.

В обґрунтування позову зазначив, що станом на 16.01.2015 р. за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1701,26 грн., що виникла через несплату самостійно нарахованих сум (декларації №1300020885 від 30.04.2013р. та №1400025357 від 11.04.2014р.).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розгляд даної справи здійснювати без його участі.

Відповідач проти позову заперечував, вказав, що усі нараховані згідно декларацій №1300020885 від 30.04.2013р. і №1400025357 від 11.04.2014р. суми грошових зобов'язань сплачено в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій. Зазначена заборгованість утворилася внаслідок не перерахування банком АКБ "Європейський" податкових зобов'язань у сумі 1747,50 грн. за квитанцією №ПН1472 від 19 березня 2009 р. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач у річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2012 рік (декларація №1300020885 від 30.04.2013р.) та 2013 рік (№1400025357 від 11.04.2014р.) самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 1260,00 грн. та 1044,00 грн. відповідно (а.с.47-52).

Зазначені суми грошових зобов'язань були у добровільному порядку сплачені відповідачем, що підтверджується квитанціями №3338 від 14 лютого 2013р. на суму 1260,00 грн. та №8749 від 25.03.2014р. на суму 1044,00 грн.

Разом з тим, з облікової картки платника податків вбачається, що зазначені суми частково були зараховані в рахунок погашення зобов'язань за деклараціями №1300020885 від 30.04.2013р. і №1400025357 від 11.04.2014р., а частина в рахунок погашення заборгованості минулих років з 24.03.2009р. по 22.12.2014р.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Положеннями п.54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1 ст.59 ПК України).

В матеріалах справи міститься корінець податкової вимоги №2180-25 від 16.07.2014р., з якого вбачається, що станом на 15.07.2014 р. у відповідача наявна податкова заборгованість у розмірі 1616,71 грн. Зазначена податкова вимога була направлена на адресу відповідача.

Суд зазначає, що відповідач самостійно нарахував та сплатив у повному обсязі податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 та 2014 роки, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, контролюючий орган сплачені суми частково зарахував в рахунок погашення заборгованості минулих років з 24.03.2009р. по 22.12.2014р., що підтверджується даними облікової картки відповідача.

З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом 02.02.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №000160171070, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1747,50 грн.

19 березня 2009 року відповідач через установу банку - АКБ "Європейський", сплатив у повному обсязі нараховані контролюючим органом зобов'язання, що підтверджується квитанцією №ПН1472 (а.с.46). Однак, у зв'язку із ліквідацією АКБ "Європейський", платіж по сплаті ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1747,50 грн. до державного бюджету не було перераховано.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04. 2001 р. № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок утримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та утримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно із ст.ст.22.3, 22.4 Закону № 2346-III, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п.16.5.2 п.16.2 ст.16 Закону №2346-III).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону №2346-III, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Враховуючи, що квитанціями №ПН1472 від 19.03.2009р., №3338 від 14.02.2013р., №8749 від 25.03.2014р. підтверджено виконання ОСОБА_1 податкового обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, то суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність твердження позивача щодо наявності у відповідача податкової заборгованості у розмірі 1701,26 грн.

На підставі викладеного вище суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10.03.2015 року.

Суддя Полях Н.А.