Постанова № 43028060, 28.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 р. Справа № 804/17259/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секритарі: Мофі І.В.,

за участю:

представника позивача: Портянко Г.А.,

представника відповідача 1) Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алвалім" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, 2) Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алвалім" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, 2) Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.01.2015р.):

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області після завершення судового оскарження висновків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» узгоджену суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16 720 168 грн. (шістнадцять мільйонів сімсот двадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень);

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» пеню у розмірі 1 305 547,36 грн. за прострочку погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 грн. за 190 дні - з 22.07.2014 року по 27.01.2015 року.

У обґрунтування позову зазначено, що позивач в порядку приписів п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України подав до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, які відображені у цих податкових деклараціях, у загальному розмірі 16720168,00 гривень. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська після отримання вказаних заяв та декларацій провела перевірки для визначення достовірності нарахування в них вказаного бюджетного відшкодування. За результатами цих перевірок відповідачем 1) було винесено податкові повідомлення-рішення №0000972305 та №0000942305 від 29.09.2011р., якими відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму 16720168,00 гривень. Позивач оскаржив ці податкові повідомлення-рішення до суду. За результатами судового розгляду податкові повідомлення-рішення №0000972305 та №0000942305 від 29.09.2011р. були визнані протиправними та скасовані (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. у справі №2а/0470/12800/11, залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014р.), про що Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська відомо, проте, інспекція не виконала приписи п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України та не подала до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. Оскільки відповідач 2) згідно п.п.4.5 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №460/2011, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, то належним способом захисту порушеного у даному випадку права позивача є саме вимога про стягнення відповідної суми податку на додану вартість з бюджету на рахунок позивача. Крім того, Позивач просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» пеню у розмірі 1 305 547,36 грн. за прострочку погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 грн. за 190 дні - з 22.07.2014 року по 27.01.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1) у судовому засіданні заперечила проти позову та надала до суду заперечення проти позову, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначила, що бездіяльності Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку, щодо сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Алвалім» за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року у загальному розмірі 16720168,00 гривень допущено не було. Процедура судового оскарження не є завершеною, а ухвала Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014р. переглядається у Верховному Суді України. Крім того, видатки щодо відшкодування пені за прострочення бюджетної заборгованості з ПДВ не передбачені як видатки Державного бюджету, а механізм їх нарахування не передбачений жодним правовим документом.

Представник відповідача 2) у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином у відповідності до вимог КАС України, надіслав письмові заперечення до суду, у яких зазначив, що йому не зрозуміло, які саме позовні вимоги висуваються до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, адже позивачем не вказано, у який спосіб було порушено його права з боку відповідача 2) жодних правовідносин між відповідачем 2) та позивачем стосовно предмету спору не виникало. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача 2).

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвалім» (код ЄДРПОУ 33275679) зареєстроване 18.11.2004 року, номер запису: 1 224 102 0000 004662 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків. Позивач відповідно до свідоцтва №100279149 від 17.04.2010 р. є платником податку на додану вартість.

Статтею 200 Податкового кодексу України передбачений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, згідно п.200.1.-п.200.3. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7. ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому п.200.10., п.200.1. ст.200 цього Кодексу встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до п.200.14. ст.200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6. цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданих податкових декларацій, позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року у загальному розмірі 16720168,00 гривень, на підставі якої ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку по декларації з ПДВ за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року, яке виникло за рахунок задекларованого від'ємного значення ПДВ.

Відповідачем-1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 458378 грн. по декларації за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 31.11.2010 рр., у сумі 6496117 грн. по декларації за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010, у сумі 9738673 грн. по декларації за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ. що декларувалось в період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за наслідками якої складено акт №0004690 (3584/23-5/33275679) від 21.09.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 458378 грн., порушення абз. 2 п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення суми ПДВ заявленої до відшкодування по деклараціям з ПДВ: за січень 2011 року у розмірі 6496117 грн., лютий 2011 року у розмірі 9738673 гривень.

Підставою для таких висновків стало те, що у періоді, що перевірявся, згідно контракту VTT/09K/UK.R/001/MA від 21.11.2008 з компанією TESLA, joint -stock company позивачем було придбано устаткування для прийому та передачі радіосигналу цифрова Еvolution Series GHz для організації цифрових магістральних потоків зв'язку, цивільного використання. Вищевказане устаткування отримано підприємством по імпортним контрактам у листопаді 2010 року на суму 25716338,16 грн. та у грудні 2010 року на суму 57610673,67 гривень. Згідно бухгалтерських регістрів устаткування було оприбутковане позивачем на 15 рахунку «Капітальні інвестиції». У періоді, що перевірявся, були проведені монтажні роботи устаткування та отримана підприємством проектна документація на провадження на території України Microwave Networks та оприбутковано у грудні 2010 року на 15 рахунок у розмірі 52734963,90 грн. На день підписання акта перевірки вищевказані устаткування не введені в експлуатацію та відповідно не оприбутковані на 10 рахунку «Основні засоби». Станом на 28.02.2011 на рахунку 15 дебетове сальдо складає у розмірі 136113696,07 грн. Загальний обсяг оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців які передують заявленій до відшкодування сумі ПДВ по декларації за січень 2011 року складають 843843 грн., відповідно по декларації за лютий 2011 року 870808грн. Відповідно до абзацу 2 пункту 200.5 статті 200 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

На підставі акта перевірки 29.09.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000942305, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 485378 грн., та № 0000972305, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16234790 гривень.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Алвалім» оскаржило їх у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000942305 від 29.09.2011 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, яким ТОВ «Алвалім» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 485378 грн. та №0000972305 від 29.09.2011, яким ТОВ «Алвалім» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16234790 грн., у іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 скасовано, прийнято нову постанову про відмову в позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 року Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 скасовано, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 залишено в силі.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, судове рішення у справі №2а/0470/12800/11, яким визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000942305 від 29.09.2011 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, яким ТОВ «Алвалім» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 485378 грн. та №0000972305 від 29.09.2011 , яким ТОВ «Алвалім» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16234790 грн., є таким, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно п.200.15. ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У зв'язку із скасуванням податкових повідомлень-рішень №0000942305 від 29.09.2011 та №0000972305 від 29.09.2011 у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області виник обов'язок щодо подачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у загальному розмірі 16234790 гривень.

Разом з тим, у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, всупереч приписам п.200.15. ст.200 ПК України, протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, не подала органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області), висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Такий висновок, відповідачем 1 не готувався і не надсилався, що ним визнається. Жодних поважних причин не направлення такого висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не зазначено.

За таких обставин, бездіяльність ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку відносно сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Алвалім» за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року у загальному розмірі 16234790 грн. є протиправною.

У той же час, в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 р. № 82/245, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 р. за №645/9244, встановлено, що податковий орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період. У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

Таким чином, взаємовідносини податкових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення сум невідшкодованого податку, контроль за справлянням яких покладається на податкові органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Крім того, у п.7.8 Регламенту зазначено, що на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства, підрозділом, відповідальним за проведення позапланової виїзної документальної перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ (Порядок № 68/23) у розрізі декларацій (Наказ № 1492) 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування), у двох примірниках складається довідка "А2".

Згідно п. 7.8.1 Регламенту, перший примірник довідки "А2" про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ (Порядок № 68/23) у розрізі декларацій (Наказ № 1492) 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування) у день її складання передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для відображення результатів перевірки щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ у картках особових рахунків платників ПДВ, другий знаходиться у матеріалах перевірки.

У п.10.2. Регламенту зазначено, що підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності готують та надають відповідно до пункту 200.12, підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 Кодексу надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування ПДВ із урахуванням результатів перевірок протягом 5 робочих днів від дати надання довідок "А2" про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірок податкової декларації платника, який не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Щодо завершення процедури судового оскарження висновків камеральних перевірок, жодних застережень Регламент не містить. Отже, податковий орган в даному випадку має керуватися виключно нормами п.п. 200.12 - 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Отже, згідно з порядком взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України, орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період. У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

Положення п.п. 200.12 - 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії не виконано, порушень прав позивача з боку Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області не відбувалось, жодних правовідносин між відповідачем 2) та позивачем стосовно предмету спору не виникало.

Аналогічна позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-21а14, 21-29а14).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що до повноважень адміністративного суду відносяться визначення порядку захисту порушеного права, проте суд не може перебирати на себе функції інших органів, зокрема, щодо безумовного стягнення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість без дотримання зазначеного вище встановленого порядку відшкодування сум таких коштів, передбаченого Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України.

Отже, звертаючись до Головнного управління Державної казначейської служби України з вимогою про стягнення з Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість без звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання надати відповідачем 1 Головному управлінню Державної казначейської служби України висновків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, позивачем обрано незалежний засіб правового захисту.

Таким чином, позовна вимога стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» узгоджену суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16 720 168 грн. (шістнадцять мільйонів сімсот двадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень) не підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення пені з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» пеню у розмірі 1 305 547,36 грн. за прострочку погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 грн. за 190 дні - з 22.07.2014 року по 27.01.2015 року, то ця позовна вимога не підлягає задоволенню, так як не відбулась процедура надання висновку щодо бюджетного відшкодування, і саме з дати надання висновку буди можливо відрахувати пеню, а також видатки щодо відшкодування пені за прострочення бюджетної заборгованості з ПДВ не передбачені як видатки Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області після завершення судового оскарження висновків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алвалім» судові витрати у частині задоволених позовних вимог у розмірі 73 грн. 08 копійок.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алвалім" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, 2) Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області після завершення судового оскарження висновків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алвалім" судовий збір у розмірі 73,08 гривні.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 30.01.2015 року.

Суддя В.В Ільков