Ухвала суду № 43027972, 10.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 березня 2015 р. Справа № 804/14103/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську клопотання представника Приватного підприємства «Адоніс» про зупинення провадження у справі

за позовом Приватного підприємства «Адоніс»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного підприємства «Адоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

10.03.2015р. до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі для надання додаткового часу на уточнення заявлених позовних вимог у зв'язку із частковим застосуванням податкового компромісу, який є підставою для примирення сторін відповідно до ст.7 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» та п.11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України.

Представники сторін у судове засідання 10.03.2015р. не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Зважаючи на наведене, суд розглянув клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі в порядку письмового провадження.

Так, приписами ст.11 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом встановлено, що 26.01.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою про намір щодо застосування процедури податкового компромісу за неузгодженими сумами податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.07.2014р. №0003242201, №0003252201 та №0003262201.

06.02.2015р. відповідач своїм рішенням відмовив позивачу в застосуванні податкового компромісу, у зв'язку із невірним розрахунком.

В свою чергу, позивачем 06.02.2015р. на підтвердження свого наміру про застосування податкового компромісу у повному обсязі була сплачена сума податкового компромісу у розмірі 5% від неузгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджується платіжними дорученнями №4070 та №4071 від 06.02.2015р.

З урахуванням пропозицій та розрахунків відповідача, 10 березня 2015 року між сторонами досягнуто податковий компроміс, але в частині сум, донарахованих спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а саме: податковий компроміс застосовано з податку на прибуток від суми 72282,00грн. та з податку на додану вартість від суми 111744,00грн. В іншій частині зобов'язань, донарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, сторони не досягли компромісу.

Так, 17.01.2015р. набув чинності Закон України №63-VIII від 25.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», статтею 7 якого передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, яким цей Кодекс було доповнено згідно Закону України №63-VIII від 25.12.2014р., встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Водночас за змістом ст.ст.113,136 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. Сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Зважаючи на те, що податковий компроміс у даному випадку застосовано частково, позивач у своєму клопотанні від 10.03.2015р. просив надати йому додатковий час для уточнення позовних вимог, а також для уточнення відповідачем суми податкових повідомлень-рішень з урахуванням застосованого податкового компромісу.

Разом з тим, ч.1 ст.137 КАС України встановлено, що до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Як вбачається з матеріалів справи №804/14103/14, її розгляд по суті вже розпочато.

При цьому ст.11 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Так, приписи ст.ст.51, 112, 136 КАС України надають позивачеві право в будь-який час до закінчення судового розгляду справи відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а приписи п.5 ч.1 ст.155 КАС України - відкликати позов повністю або в частині.

Таким чином, суд погоджується з доводами клопотання позивача про необхідність надання йому додаткового часу для вирішення питання подальшого розпорядження своїми позовними вимогами з огляду на досягнутий податковий компроміс.

Згідно п.4 ч.2 ст.156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, в разі наявності відповідних причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

З урахуванням наведеного, а також з метою дотримання строків розгляду адміністративних справ, встановлених ст.122 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача щодо зупинення провадження у справі та надання йому додаткового часу для вирішення питання подальшого розпорядження своїми позовними вимогами з огляду на досягнутий податковий компроміс до 15.04.2015р.

Керуючись ст.ст. 69, 79, 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

Клопотання представника Приватного підприємства «Адоніс» про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження в адміністративній справі №804/14103/14 за позовом Приватного підприємства «Адоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до « 15» квітня 2015 року.

Наступне судове засідання у справі призначити на « 15» квітня 2015 року о « 14» год. «00» хвил.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Турова