Постанова № 43027930, 05.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 907/1154/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Гнатюк Г.М.

розглянувши апеляційну скаргу ДП „Закарпатський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", за № 06/62 від 29.01.2015 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2015 року

у справі № 907/1154/14

за позовом Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача ДП „Закарпатський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Ужгород

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення суми 21974 грн. 99 коп. завищення вартості виконаних будівельних робіт.

за участю представників:

від відповідача: Карпенко Р.В., Стадник В.В. - представники;

від позивача та третьої особи - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/1154/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.15 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 19.02.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.15 розгляд справи відкладено на 05.03.15.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Давид Л.Л. введено суддю Гнатюк Г.М. з підстав, викладених у розпорядженні.

Рішенням Господарського суду Закарпатсько області від 19.01.15 у справі № 907/1154/14 (суддя В.В. Мокану) позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на вимогу Служби автомобільних доріг у Закарпатській області до Державного бюджету України суму 21974 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 99 коп. Стягнуто з дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на користь Служби автомобільних доріг у Закарпатській області суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд послався на те, що відповідно до п. 13 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.Відповідачем не заперечувався факт включення до розрахунку ІІ блоку загальновиробничих витрат по актах виконаних підрядних робіт, що були об'єктом перевірки, розміру страхового внеску за заробітну плату працюючого інваліда в розмірі, що не відповідає п. 13 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

А відтак, органом, що здійснював перевірку, на думку суду, правомірно кваліфіковано як включення в акти форми КБ-2в не підтверджених витрат, що призвело до отримання відповідачем зайвої суми бюджетних коштів від позивача.

Зважаючи на наведе, місцевим господарським судом задоволено позов та стягнуто зайво сплачені позивачем грошові кошти в сумі 21974 грн. 99 коп., перераховані відповідачу за виконанні підрядні роботи по експлуатаційному утриманню та поточному ремонту автодоріг державного та місцевого значення та доріг комунальної власності, посилаючись при цьому на положення ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач не погодився з таким рішенням Господарського суду Закарпатської області у даній справі та подав апеляційну скарну, в які просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що між сторонами були укладені акти виконаних робіт (форми КБ -2в), що свідчить виконання робіт за договором підрядником та прийняття їх замовником без зауважень та претензій, а відтак скаржник вважає безпідставними твердження суду першої інстанції стосовно включення відповідачем у зазначені акти не підтверджених витрат.

Крім того, апелянт вважає, що вартість робіт визначається відповідно до галузевих стандартів з ціноутворення СОУ 42.1 - 37641918 - 050:2012 «Порядок визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загальнго користування». Сама по собі форма КБ-2в не може засвідчувати справжність розміру витрат понесених підрядником. Жодним нормативним документом не передбачено виділення в актах приймання виконаних будівельних робіт з кошторисної заробітної плати пацюючих інвалідів.

18 лютого 2015 року та 4 березня 2015 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без його участі.

Також, 18.02.15 до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення від третьої особи , в яких вона просить залиши апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Крім того, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.15 позивача було зобов'язано подати суду письмові пояснення та докази які підтверджують виконання підрядних робіт, а саме: договір підряду, акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт, кошторис до договору, обґрунтуваний детальний розрахунок з поясненнями суми позову - 21974,99 грн. та вказати законодавство на підставі якого підлягає стягненню сума (правова природа цих коштів).

У письмових поясненнях від 02.03.15 № 182/01.4 - 08 позивач вказує на те, що надати детальний розрахунок заборгованості та акти виконаних робіт не має можливості, такі підстави та докази наявні у ДФІ у Закарпатській області, яка спонукала Службу автомобільних доріг звернутися до господарського суду з позовними вимогами про стягнення завищеної вартості виконаних підрядних робіт. Також шляхом звернення з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду про зобов'язання виконати вимоги п.5 вимоги від 09.10.13 № 07-06-6-14/6651 щодо усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією на суму 44 832,67 грн. за результатами розгляду якого суд такий позов задоволив. Філіями ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за ревізійний період з 01.07.12 по 31.05.13 виконувалися роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування Закарпатської області на підтаві договору № 1 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Закарпатської області від.03.01.12 укладеного між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області та ДП "Закарпатський облавтодор", та договору № 5 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Закарпатської області від 30.01.13 укладеного між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області та ДП "Закарпатський облавтодор".

Третя особа вимог ухвали суду від 19.02.15 не виконала, участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.

У судовому засіданні присутні представники відповідача навели свої доводи та заперечення стосовно оскаржуваного рішення, які містяться в апеляційній скарзі.

Зважаючи на наведене, колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області проведено плановоу ревізію фінансово - господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Закарпатській області за період з 01.07.2012 року по 31.05.2013 року за результатами якої складено акт ревізії від 26.09.2013 року № 07-06/116.

В ході вищевказаної ревізії при перевірці правильності визначення вартості виконаних робіт ревізором було проведено зустрічну звірку з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків в дочірньому підприємстві „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", в тому числі у його 14-ти філіях.

За результатами проведених зустрічних звірок з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в ДП „Закарпатський облавтодор" та його філіях на відповідність витрат, включених до актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), державним будівельним нормам та даним бухгалтерського обліку, встановлено непідтверджені фактичні витрати, які призвели до завищення вартості виконаних робіт, зокрема, на суму 21974,99 грн., в тому числі по філіях: „Виноградівський РАД" в сумі 10886,83 грн.; „Іршавський РАД" в сумі 3453,23 грн.; „Міжгірський РАД" в сумі 866,87 грн.; „Тячівський РАД" в сумі 4558,87 грн.; „Хустська ДЕД" в сумі 2209,19 грн.

Зустрічними звірками встановлено, що включенням відповідачем в розрахунок ІІ блоку загальновиробничих витрат по актах виконаних підрядних робіт по експлуатаційному утриманню та поточному ремонту автодоріг державного та місцевого значення та доріг комунальної власності за період 01.07.2012 року по 31.05.2013 року завищеного розміру страхових внесків за заробітну плату працюючого інваліда в розмірі за липень - грудень 2012 року 37,66% та січень - травень 2013 року 36,88% замість 8,41% порушено вимоги п. 13 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 4.2.1.2 ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174.

На виконання вимог п.1 вимоги Державної фінансової інспекції у Закарпатській області від 09.10.13 Службою автомобільних доріг у Закарпатській області розроблено заходи по усуненню виявлених ревізією недоліків і порушень, про що повідомлено ДФІ в Закарпатській області листом від 31.10.13 та відповідно надіслано ці заходи.

Тому, на підставі п.4 «Заходи по усуненню порушень, пред'явлених вимогою ДФІ від 09.10.13 №07-06-6-14/6651 за актом ревізії ДФІ від 26.09.13 № 07-06/116 по службі автомобільних доріг у Закарпатський області», у зв'язку з обов'язковістю виконання вимог ДФІ, позивач повідомив відповідача про необхідність повернення коштів до державного та місцевого бюджетів.

У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги позивача, Служби автомобільних доріг у Закарпатській області звернулася з позовом до ДП „Закарпатський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про стягнення суми 21974 грн. 99 коп. завищення вартості виконаних будівельних робіт.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом задоволено позов з посилання на норми ст.1212 ЦК Ураїни.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту ревізії ДФІ від 26.09.13 № 07-06/116 та не заперечується сторонами у справі, між сторонами виникли договірні відносини, що ґрунтувалися на договорах підряду. В подальшому, між сторонами були укладені акти виконаних робіт (форми КБ -2в), що свідчить виконання робіт за договором підрядником та прийняття їх замовником та оплата без зауважень та претензій.

Зважаючи на це судова колегія вказує, що відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за відсутності правової підстави для такого набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

А відтак, оскільки між сторонами у справі було укладено договори підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату погодженої вартості за договорами, то такі кошти набуто за наявності відповідної правової підстави. Зазначена обставина виключає застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. Виявлені Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області ревізією фінансово - господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Закарпатській області порушень законодавства, що викладені в акті ревізії від 26.09.13 № 07-06/116 не впливають на умови договірних відносин та не можуть їх змінювати.

Аналогічну правову позицію про те, що кошти, які отримано як оплату виконаних за договором робіт не можна витребувати відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставно сплачені викладено у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 5006/18/13/2012.

Зважаючи на наведене, матеріалами справи повністю спростовано обставини безпідставного набуття відповідачем спірних грошових коштів, що не було враховано господарським судом першої інстанції та призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про доведеність обставин на які скаржник посилається в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами, а тому дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Закарпатської області 19.01.2015 року у даній справі.

Зважаючи на наведене, відповідно до вимог ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі зміни чи скасування рішення, а відтак судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на позивача в порядку вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДП „Закарпатський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.15 у справі № 907/1154/14 скасувати. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

3. Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 25449824) на користь Дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" ( м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 31179046) 913, 50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.03.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Гнатюк Г.Т.