Постанова № 43027918, 04.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 року Справа № 904/6212/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Березкіної О.В., Крутовських В.І.

Секретар судового засідання: Сусла Я.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Кучерова Н.В. представник, довіреність № 09-32/145 від 05.03.14;

від відповідача: Поляков В.В. представник, довіреність № б/н від 12.01.15;

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у справі №904/6212/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 652 012,38 грн. заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у справі №904/6212/14 (головуючий колегії - Юзіков С.Г., судді: Бєлік В.Г., Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", м. Марганець, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровськ, 567 973,00 грн. - основного боргу за кредитом, 18 035,09 грн. - боргу за процентами за користування кредитом, 32 605,39 грн. пені за прострочення строку погашення кредиту, 396,71 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 13 040,26 грн. - судового збору.

Відстрочено виконання рішення суду строком на 6 місяців - до 03.06.2015р. включно.

У решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в якій скаржник просить рішення суду скасувати в частині надання ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" відстрочки виконання рішення суду, зменшення розміру пені за прострочення строку погашення кредиту та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в наданні відстрочки виконання рішення суду та стягнути з ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" пеню за прострочення строку погашення кредиту у розмірі 65 210,78 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 793,41 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що господарським судом при прийнятті рішення про надання відстрочки його виконання порушені норми ст..124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.121 ГПК України, а також судом не враховано негативні наслідки для ПАТ «Промінвестбанк» в його господарсько-фінансовій діяльності відстроченням виконання судового рішення, а взято до уваги тільки негативні наслідки виконання судового рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст.121 ГПК України. Судом не звернуто увагу на ту обставину, що ПАТ «Промінвестбанк» зазнає значних фінансових втрат через несплату заборгованості по кредиту, оскільки відповідач продовжує неправомірно користуватися кредитними коштами та не сплачувати за них відсотки.

Більш того, внаслідок неповернення відповідачем кредиту, позивач позбавлений можливості розмістити кошти, що повинні були б бути поверненні на більш вигідних умовах, так як кредит виданий відповідачу під процентну ставку 19% річних, а на теперішній час процентна ставка за кредитами юридичних осіб в системі ПАТ «Промінвестбанк» виросла до 30% річних.

Також судом першої інстанції не було взято до уваги, що розміщення залучених від вкладників коштів шляхом надання кредитів є однією із основних банківських операцій. Тому наданням відповідачу кредиту, ПАТ «Промінвестбанк» у це кредитування розмістив відповідні кошти вкладників, за які йому необхідно сплачувати проценти за депозитними договорами. Так, за даними агентства «Thomson Reuters» український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (% річних) станом на 16.12.2014 р. становить по депозитам фізичних осіб у гривні: на період 3 місяці - 20,39 % річних; на 6 місяців -20,22% річних; на 9 місяців - 20,67% річних; на 12 місяців - 21,06% річних.

Господарський суд, як стверджує скаржник, не звернув увагу на ту обставину, що в силу ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Більше того, господарський суд проігнорував той факт, що навіть відсутність у боржника достатніх грошових коштів та невиконання зобов'язань його контрагентами не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» способів виконання рішення суду.

Судом не доведено, що на рахунках відповідача відсутні кошти, достатні для виконання рішення господарського суду та відсутнє належне йому на праві власності майно, проте саме в той же час відповідач і до теперішнього часу продовжує неправомірно користуватися кредитними коштами. Також, судом не прийнято до уваги, що відповідач не довів належними та допустимими доказами тих виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк.

Судом проігнорована та обставина, що згідно вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен надати докази надіслання іншій стороні копії Заяви про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення суду і доказів на її обґрунтування.

Як зазначено скаржником, при зменшенні розміру пені, місцевим судом враховано лише негативні наслідки лише для відповідача і всі докази було досліджено однобічно лише на користь відповідача, не враховуючи при цьому негативні наслідки для позивача, без врахування того, що розмір санкцій може бути зменшений судом, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод", в якій скаржник просить, з урахуванням уточнень вимог апеляційної скарги, рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким відстрочити сплату залишку непогашеної суми кредиту строком на 9 місяців та зменшити сплату пені за прострочення строку погашення кредиту за період 01.02.14р. по 30.11.14р. з 65 210,78 грн. до 3 863, 60 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, зауважує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам відповідача щодо ступеню виконання відповідачем зобов'язання; про блокування позивачем заходів для належного виконання зобов'язань; 6 місяців відстрочки виконання рішення суду - це термін, з якого вже третина збігла; заробітна плата працівникам, єдиний соціальний внесок, податки лише збільшуються і підприємство зможе їх погасити за умов відновлення виробництва не раніше ніж за рік.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" не надало.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.11р. між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №461/02-11, до якого вносились зміни та доповнення.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору Банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії зі встановленням Ліміту кредитної лінії у розмірі 1 823 773,00 грн. Кредитування відбувається шляхом надання Позичальникові кредитних коштів в межах окремих Траншів, загальна сума яких не може перевищувати Ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного Траншу відбувається після підписання з Позичальником Договору про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування Траншем, процентна ставка. Договори про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідач зобов'язався отримати кошти в межах Траншу, виконати всі обов'язки, що витікають зі змісту Кредитного договору, і повністю погасити свої Боргові зобов'язання у терміни (строки), встановлені цим Договором.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 26.09.14р.

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено, що кредит надається з цільовим призначенням - на поповнення обігових коштів.

Згідно з п.3.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 19% річних (без ПДВ).

Банк має право збільшити процентну ставку за користування кредитом на 3% процентні пункти у випадках не переведення грошових потоків в обсягах, передбачених п.3.11.1 цього Договору; не підтримки позитивного значення власного капіталу впродовж всього періоду фінансування; не надання Банку щорічної та щоквартальної фінансової звітності Позичальника згідно з п.4.2.4 цього Договору.

За умовами п.3.3 Кредитного договору проценти за користування кредитом в межах кожного окремого Траншу нараховуються ПАТ Промінвестбанк, починаючи з дати першого списання коштів з позичкового рахунку та нараховуються щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості із розрахунку фактичної кількості днів у місяці і в році. Нарахування процентів здійснюється за поточний календарний місяць в останній банківський день місяця, при остаточному повернені кредиту - в дату його поверне6ння, у випадку дострокового повернення кредиту - до дня повернення кредиту в дату його повернення, а у випадку прострочення кредиту - до дня його повного погашення в день скасування заборгованості. Проценти сплачуються Відповідачем щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку Позичальника або з будь-яких інших рахунків Позичальника, відкритих у будь-яких установах банків на рахунок №3739030137923, відкритий у філії Банку.

Після укладення Кредитного договору до нього вносились зміни, шляхом укладення відповідних Договорів.

Так, відповідно до Договору про внесення змін №463а/02-11 від 22.12.11р. пункти 2.1 та 3.1 Кредитного договору викладені в новій редакції.

22.12.11р. сторонами укладений Договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №463б/02-11 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.11р. далі - Договір про надання траншу, згідно якого в рамках Кредитного договору Відповідачу надається Транш невідновлювального кредиту в межах встановленого ліміту кредитування (в загальному розмірі 1 823 773,00 грн.). Видача Траншу в сумі, яка не перевищує 1 823 773,00 грн. здійснюється протягом січня-березня 2012р. Проценти за користування кредитом, наданим в межах цього Траншу, нараховуються ПАТ Промінвестбанк та сплачуються Відповідачем у розмірі 19% річних. Порядок нарахування та сплати процентів, а також зміна розміру відсоткової ставки відбувається у порядку, передбаченому Кредитним договором. Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах цього Траншу - 26.09.14р. Встановлення ліміту погашення першого траншу здійснюється за графіком. Всі інші умови користування кредитом в межах кожного Траншу передбачені умовами Кредитного договору.

Пунктом 5 Договору про надання траншу встановлено, що після підписання цього Договору про надання траншу втрачає силу Договір про внесення змін №463а/02-11 від 22.12.11р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.11р.

05.03.13р. сторонами укладено Договір №95/02-13 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якого у зв'язку з припиненням діяльності філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ" шляхом реорганізації у Обласне відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровськ та перенесення обліку заборгованості Відповідача до Центрального офісу ПАТ Промінвестбанк, по всьому тексту Кредитного договору слова та цифри "філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ", "код банку 305437" у відповідних відмінках змінено відповідно словами та цифрами "Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код банку 300012" у відповідних відмінках.

25.04.13р. сторонами укладений Договір про внесення змін та доповнень №142/02-13 до Кредитного договору, відповідно до якого, зокрема були внесені зміни до пунктів 2.3., 3.2, 3.3 цього Договору.

За умовами п.3.2 Кредитного договору за користування кредитом в рамках встановлених Траншів, Позичальник повинен сплачувати Банку проценти, розмір яких встановлюється Договорами про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому ПАТ Промінвестбанк та Відповідач домовились, що максимальний розмір відсоткової ставки не може перевищувати 28% річних.

Банк має право збільшити процентну ставку за користування кредитом на 3% процентні пункти у випадках не переведення грошових потоків в обсягах, передбачених п.3.11.1 цього Договору; не підтримки позитивного значення власного капіталу впродовж всього періоду фінансування; не надання Банку щорічної та щоквартальної фінансової звітності Позичальника згідно п.4.2.4 цього Договору. Зміна процентної ставки здійснюється з місяця, наступного за тим, в якому виявлене таке порушення, без укладення додаткових договорів про внесення змін до Кредитного договору. Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 3-х банківських днів з дати її зміни, початковий розмір якої може бути переглянутий у разі виправлення вказаних порушень.

За зміненим п.3.3 Кредитного договору нарахування ПАТ Промінвестбанк процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця.

Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються Відповідачем у валюті, в якій Відповідачу було надано кредит, щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої Відповідач має право користуватись кредитом.

Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний п.2.3 Кредитного договору, сплачуються Відповідачем щоденно.

При цьому сторони встановлюють, що зобов'язання Відповідача по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5 (П'ятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну.

У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, Відповідач зобов'язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

Проценти за грудень місяць сплачуються Відповідачем не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. Якщо перша видача кредиту була здійснена в грудні місяці, то нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день грудня місяця в порядку, визначеному у цьому пункті Кредитного договору.

Згідно з п. 4.2.2, 4.2.3 Кредитного договору Відповідач зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлений Кредитним договором строк повернути отримані суми кредиту та своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених Кредитним договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

На виконання положень договору позивач надав відповідачу в рахунок встановленого ліміту кредитування Транш у розмірі 1 818 797,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої зобов'язання з погашення кредиту згідно встановленого графіка зменшення ліміту за кредитною лінією виконано не в повному обсязі та несвоєчасно. У зв'язку з чим, на момент закінчення кінцевого терміну повернення кредиту - 26.09.14р., борг відповідача перед позивачем становив 567 973,00 грн.

За умовами п.4.2.7 Кредитного договору відповідач зобов'язався незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані проценти за користування кредитом та неустойку за умови настання обставин, вказаних у п.4.3.4 Кредитного договору.

Пунктом 4.3.4 Кредитного договору встановлено, що ПАТ Промінвестбанк має право вимагати від відповідача (незалежно від настання строку погашення кредиту) дострокового повернення кредиту, та/або процентів за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів, у випадках, зокрема коли відповідач не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.5.2 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №142/02-13 від 25.04.13 р.) за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом "факт/факт" від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п.2.3 цього Договору, пеня не нараховується.

На підставі наведеної норм, на адресу відповідача було направлено вимога про дострокове повернення кредиту за №104-39-09/1161 від 30.07.14р.

Вказана вимога була залишена відповідачем без виконання.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 567 973,00 грн. боргу за кредитом, 65 210,78 грн. пені за прострочення строку погашення кредиту за період з 01.02.14р. по 30.11.14р., 18 035,09 грн. боргу за процентами за користування кредитом за період з 01.10.14р. по 30.11.14р., 793,41 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.02.14р. по 30.11.14р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

При укладанні Кредитного договору Позичальник взяв на себе обов'язок погашати кредит та сплачувати нараховані проценти за його користування в розмірі та у строки, що зазначені в Кредитному договорі. Однак, Позичальник належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, чим порушує передбачені договором строки сплати заборгованості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в розмірі 567 973,00 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача за несвоєчасну сплату сум кредиту, з порушенням графіку, пеню за прострочення строку погашення кредиту в розмірі 65 210,78 грн. за період з 01.02.14р. по 30.11.14р., та за користування кредитом за період з 01.10.14р. по 30.11.14р. - 18 035,09 грн. процентів, 793,41 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.02.14р. по 30.11.14р.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування заборгованості за процентами та пені за прострочення оплати процентів за користування кредитом прийшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 18 035,09 грн. боргу за процентами за користування кредитом, 32 605,39 грн. пені за прострочення строку погашення кредиту, 396,71 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Щодо зменшення місцевим господарським судом належної до стягнення суми пені та відстрочення виконання рішення строком на 6 місяців - до 03.06.2015р, колегія суддів з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як передбачено у п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Так, відповідно до роз'яснень, наданих у підпункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 частина 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, надання відстрочки виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

Дослідивши майновий стан відповідача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, поведінки винної сторони, в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, та інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 121 ГПК України та ст. 233 Господарського кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до звіту про фінансовий стан ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод"

дебіторська заборгованость за продукцію, товари та послуги за 9 місяців 2014р. становить 4016 тис. грн., незавершене виробництво за 9 місяців 2014р. збільшилось на 5547тис.грн., показники готової продукції збільшились на 325 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги за 9 місяців 2014р. дорівнює 16 354 тис. грн., заборгованість із заробітної плати збільшилась до 587 тис. грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано докази того, що ряд контрагентів, яким він постачав свою продукцію, розташовані в Донецькій та Луганській областях, на території яких, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р., здійснювалася антитерористична операція. Ці ж підприємства, посилаючись на проведення бойових дій та неможливість здійснення господарської діяльності, звернулись до відповідача з проханням зупинити відвантаження продукції на невизначений час. Значна кількість продукції для таких контрагентів виготовлена (на суму 7 625 941,00 грн.) й неодержана ними, у зв'язку з обставинами, які склались у Донецькій та Луганській областях.

Вищевказані факти є наслідком виконання відповідачем договірних зобов'язань з контрагентами, які не отримати виготовлену відповідачем продукцію та не розрахувалися за неї. Зростання суми кредиторської заборгованості свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

Враховуючи те, що лише вищезгадані контрагенти є покупцями значного відсотка виготовленої відповідачем продукції, останній об'єктивно не зміг своєчасно виконати умови кредитного договору. На виготовлення замовленої контрагентами продукції відповідачем витрачено значні кошти, матеріали, енергоносії та інше, в той час як не з його вини вона не може бути поставлена замовникам.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідачем вживалися заходи до належного виконання зобов'язання, а саме відповідач звертався до позивача з пропозицією часткового ведення майна із застави (листи №1/583 від 29.10.2013р. та №1/116 від 24.03.2014р.), однак позивач не надав згоди на пропозиції відповідача.

Досліджуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язання, колегія суддів приймає до уваги, що ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» станом на 30.09.2014 року по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № №461/02-11 сплатило 1 101 411 грн. основного боргу.

Досліджуючи наслідки дострокового виконання рішення суду і погашення всіх зобов'язань відповідача перед позивачем, колегія суддів приймає до уваги, що це може призвести до вкрай негативних наслідків в роботі відповідача, а саме:

- через відсутність коштів ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» не зможе закуповувати матеріали для виготовлення продукції;

- у випадку вилучення заставного майна у ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» будуть відсутні засоби для функціонування підприємства;

- ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» не зможе виплачувати заробітну плату найманим працівникам; не буде можливості сплачувати єдиний соціальний внесок та інші податки;

- це зможе призвести до повної зупинки ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод», який забезпечує працею значну частини населення міста.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ПАТ «Промінвестбанк» про те, що у зв'язку з неповерненням відповідачем кредиту, позивач позбавлений можливості розмістити кошти, що повинні були б бути поверненні, на більш вигідних для Банку умовах, оскільки факт збільшення позивачем з 10.11.2014 року відсоткової ставки за кредитом для юридичних осіб до 30% річних, не ставить відповідача в жодну юридичну залежність чи відповідальність від цього, оскільки між сторонами наявні договірні зобов'язання із сплати відсотків за користування кредитом у розмірі саме 19 % річних.

Крім того, недоотримані кредитні кошти в розмірі 30% річних та проценти, що сплачені вкладникам за депозитними договорами не можна трактувати як понесені збитки, так як ймовірність таких операцій не доведена.

Публічним акціонерним товариством «Промінвестбанк», під час розгляду справи не було надано жодних у розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів отримання збитків/понесених ним втрат в результаті несвоєчасного повернення відповідачем отриманого кредиту.

Вимога відповідача про відстрочку виконання рішення суду спрямована не на ухилення від виконання рішення суду, а навпаки, з метою забезпечення виконання рішення у справі та збереження виробництва, робочих місць.

Отже, доводи ПАТ «Промінвестбанк», викладені в апеляційній скарзі, слід визнати необґрунтованими, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

На думку колегії суддів, надані відповідачем до матеріалів справи вищезазначені докази, ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, причини несвоєчасного виконання зобов'язання, значимість підприємства відповідача для населення та держави, знаходження значної частини контрагентів відповідача в зоні антитерористичної операції, та звернення останніх з листами про тимчасове припинення поставок, - містять об'єктивні відомості, які підтверджують висновок місцевого господарського суду про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення неустойки та відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та відстрочити виконання рішення суду до 03.09.2015р. включно.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у справі №904/6212/14 змінити.

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Відстрочити виконання рішення суду строком на 9 місяців - до 03.09.2015р. включно.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.03.2015 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.І. Крутовських

Суддя О.В. Березкіна