Вирок № 43025601, 03.08.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2012 Справа №1915/11183/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

з участю прокурора Левчука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні троє малолітніх діте, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,

- за ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У підсудного ОСОБА_1, коли він 26 квітня 2012 року близько 19 год. 55 хв. перебував на території спортивного майданчика, що знаходиться біля житлового будинку №6 по вул.Симоненка у м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він цього ж дня близько 20 год., переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з-під куртки, яка лежала на землі біля футбольних воріт вказаного спортивного майданчика, належний ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia X-2» разом з карткою пам'яті «Transcend micro SD 2Gb», загальною вартістю 751 грн. 02 коп. з сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 10 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 1 грн. та з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, чим спричинивпотерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 762 грн. 02 коп.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 26 квітня 2012 року близько 19 год. 55 хв. він спостерігав за тим як хлопці грають футбол на спортивному майданчику, що біля житлового будинку №6 по вул.Симоненка в м.Тернополі та біля футбольних воріт на траві помітив мобільний телефон і тоді в нього виник намір його викрасти, щоб продати і таким чином заробити гроші, для чого він перебуваючи біля даних воріт, близько 20 год., переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, присів і взяв в руки вказаний телефон, якого одразу відключив та заховав у кишеню, після чого пішов за будинок №6 по вул.Симоненка, де дістав із телефону сім-картку та викинув її. Після цього викрадений телефон він відніс у свою квартиру та заховав в шухляду меблевої стінки, щоб ніхто із рідних його не побачив. Приблизно через 10-14 днів він згадав про викрадений мобільний телефон та вирішив здати його в ломбард під заставу грошей, для чого взявши із собою викрадений телефон, пішов із ним до свого товариша ОСОБА_3, якого попросив, щоб останній здав викрадений ним мобільний телефон під заставу у ломбард, запевнивши при цьому його про те, що телефон його і здає він його тому, що йому потрібні гроші, а він не має ніяких документів, на що ОСОБА_3 погодився і вони вдвох пішли на вул.Київську м.Тернополя, де ОСОБА_3 здав викрадений ОСОБА_1 мобільний телефон під заставу грошей в сумі 100 грн. у ломбард «Скарбничка» терміном на 7 днів. Взявши дані гроші, він сказав ОСОБА_3, що якщо він у вказаний термін до останнього не підійде, то даний телефон той може забрати сам, проте в подальшому ОСОБА_3 він не бачив і телефон із ломбарду не забирав.

Підсудний ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.185 КК України, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини справи, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, 2000, 2001 та 2005 років народження, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 може бути перевихований без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

По справі проведена товарознавча експертиза №6-277/12 від 07 червня 2012 року, вартість якої в сумі 343 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-277/12 від 07 червня 2012 року».

Речовий доказ у справі мобільний телефон «Nokia X-2» із карткою пам'яті «Transcend micro SD 2Gb», який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_2 слід залишити у розпорядженні останнього.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи №6-277/12 від 07 червня 2012 року в сумі 343 грн. на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-277/12 від 07 червня 2012 року».

Речовий доказ у справі мобільний телефон «Nokia X-2» із карткою пам'яті «Transcend micro SD 2Gb», який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_2 залишити у розпорядженні останнього.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_4