Вирок № 43025463, 12.09.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2012 рокуСправа №1915/11014/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

з участю прокурора Гавіловського Ю.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1). 30 серпня 1985 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст.141, ст43 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, згідно Указу ПВС СРСР Про амністію невідбутий строк скорочено на 1/2, всього до відбуття 2 роки 11 місяців 24 дні, звільненого 25 червня 1988 року по відбуттю покарання;

2). 14 вересня 1992 року Тернопільським міським судом за ч.1 ст.229-6 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15 квітня 1994 року по відбуттю покарання;

3). 08 грудня 1997 року Тернопільським міським судом за ч.1 ст.229-2, ч.2 ст.229-6, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 24 вересня 1999 року на підставі постанови Хмельницького районного суду від 23 вересня 1999 року згідно Закону України Про амністію;

4). 04 січня 2002 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст.308, ч.2 ст.309, ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та згідно ст.94 КК України застосовано примусове лікування від наркоманії;

5). 04 квітня 2002 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Тернопільського міського суду від 04 січня 2002 року та остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16 квітня 2007 року по відбуттю покарання;

- за ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 18 травня 2012 року, близько 03 год. у підсудного ОСОБА_2С, який перебував в дворі будинку №3 по вул.Київській в м.Тернополі, виник злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, реалізовуючи який ОСОБА_2 того ж дня і той же час перебуваючи в тому ж дворі будинку підійшов до автомобіля НОМЕР_1, та не маючи дозволу на його керування, всупереч волі власника, проник в салон транспортного засобу, запустив двигун та незаконно заволодів даним автомобілем, на якому в подальшому з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 11 177, 6 грн.

Допитаний як підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.289 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що 18 травня 2012 року вночі, він перебував по місцю свого проживання і в цей час до нього зателефонував його знайомий, який попросив, щоб він допоміг йому доїхати із с.Плотича Тернопільського району в м.Тернопіль, на що він погодився та близько 03 год. вийшов з дому. Через те, що він не мав грошей, щоб допомогти своєму знайомому, у нього, коли він побачив автомобіль марки ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, який був припаркований в дворі будинку №3 по вул.Київській в м.Тернополі, виник злочинний намір викрасти даний автомобіль з метою перевезти свого знайомого, для чого підійшовши до вказаного транспортного засобу, за допомогою ключа, який був у нього в кишені він відчинив водійські дверцята та перебуваючи в салоні автомобіля шляхом схрещування кабелів запалювання, запустив двигун автомобіля і поїхав в напрямку с.Плотича, де забрав свого товариша, після чого відвізши останнього на залізничний вокзал ст.Тернопіль, поїхав в двір будинку №10 по вул.В.Великого в м.Тернополі, де залишив автомобіль біля технічного приміщення, а сам повернувся додому. Вранці він побачив в дворі його будинку працівників міліції та зрозумівши, що його розшукують, добровільно зявився в органи внутрішніх справ, де зізнався у скоєнні крадіжки автомобіля, про що написав явку з повинною. На даний час шкодує про вчинений злочин.

Підсудний ОСОБА_2, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.289 КК країни, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсуднийі та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.289 КК України, тобто, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий, проте за місцем проживання негативно не характеризується, думку потерпілого, який жодних претензій до підсудного не має та просив його суворо не карати, призначивши покарання, яке не повязане із позбавленням волі, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що помякшують покарання, суд відносить зявлення зі зізнанням, повне визнання підсудним вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та добровільне усунення заподіяної шкоди.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді мінімального терміну позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Водночас суд, з врахуванням помякшуючих покарання обставин, даних про особу підсудного, фактичних обставин справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням обовязків на підставі п.п. 2-4 ст.76 КК України, оскільки ОСОБА_2 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім цього, згідно ст.77 КК України не підлягає застосуванню до ОСОБА_2 додаткове покарання у виді конфіскації майна.

По справі проведена судова автотоварознавча експертиза №7-61/12 від 15 червня 2012 року, вартість якої в сумі 147 грн. 12 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: За авто товарознавчу експертизу №7-61/12 від 15 червня 2012 року.

Речовий доказ у справі: автомобіль марки ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 необхідно залишити у розпорядженні останнього.

Раніше обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому за даним злочином покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 вартість в сумі 147 грн. 12 коп. проведеної у справі судової автотоварознавчої експертизи №7-61/12 від 15 червня 2012 року - призначення платежу: За авто товарознавчу експертизу №7-61/12 від 15 червня 2012 року.

Речовий доказ у справі: автомобіль марки ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити у розпорядженні останнього.

Раніше обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_4